Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №191/1889/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1847/26 Справа № 191/1889/24 Головуючий у першій інстанції: Окладнікова О. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Окладнікової О.І. від 26 вересня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,–

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 23.07.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено кредитний договір №5/3228237, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит в сумі 100000,00 грн. строком на 72 місяці з 23.07.2021 року до 22.07.2027 року (включно), зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 15.00% річних (фіксована процентна ставка), комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2.35% від суми кредиту. 29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір №4-2023 про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №5/3228237 від 23.07.2021 року, за умовами якого ТОВ «Глобал Спліт» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 153498,68 грн., з яких 78178,56 грн. - сума строкової заборгованості, 12592,61 грн. - сума простроченої заборгованості, 29087,14 грн. – сума нарахованих відсотків, 12490,37 грн. – сума прострочених відсотків, 2350,00 грн. – комісія, 18800,00 грн. – сума простроченої комісії. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки вказану заборгованість у загальному розмірі 153498,68 грн.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» суму заборгованості за кредитним договором №5/3228237 від 23.07.2021 року в розмірі 153498,68 грн, а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2422,40 грн, а всього 155921,08 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовним вимог або зменшення суми заборгованості до дійсного розміру.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 23.07.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено кредитний договір №5/3228237, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 100000,00 грн. строком на 72 місяці з 23.07.2021 року по 22.07.2027 року.

Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.2 пункту 1.4. статті 1 кредитного договору №5/3228237 від 23.07.2021, позичальник зобов`язаний сплачувати банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору. Підписанням договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за Договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр Банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Сума кредиту 100000,00 грн була надана відповідачці 23 липня 2021 року, що підтверджується копією меморіального ордеру №37932258-1 від 23.07.2021 та не заперечується останньою (а.с. 13).

29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» укладено Договір про відступлення прав вимоги №4-2023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору.

Відповідно до копії додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №4-2023 від 29.08.2023 року, ТОВ «Глобал Спліт» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №5/3228237 від 23.07.2021 в сумі 153498,68 грн, що також підтверджується копіями платіжних інструкцій №150 від 18.09.2023 та №4884 від 18.09.2023.

Позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором №5/3228237 від 23.07.2021 щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 10.04.2024 позивачем нарахована заборгованість у загальному розмірі 153498,68 грн., з яких 78178,56 грн. - сума строкової заборгованості, 12592,61 грн. - сума простроченої заборгованості, 29087,14 грн. – сума нарахованих відсотків, 12490,37 грн. – сума прострочених відсотків, 2350,00 грн. – комісія, 18800,00 грн. – сума простроченої комісії, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі5.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до підпункту 1.4.2 пункту 1.4. статті 1 кредитного договору №5/3228237 від 23.07.2021, позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору. Підписанням договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за Договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр Банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Систематичність запиту вказаної вище інформації позивачем не уточнена.

Необхідність внесення плати за супровідні послуги банку, передбачена у колонці 7 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит ( в т.ч. Графік платежів по кредиту, ануїтет) і складає 2350,00 грн на місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що визначена у п. 1.4.2 кредитного договору послуга надавалась відповідачці частіше, ніж один раз на місяць.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи те, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, апеляційний суд вважає, що відповідні положення кредитного договору №5/3228237 від 23.07.2021 щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,35 % від суми наданого кредиту є нікчемними, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення комісії, простроченої комісії задоволенню не підлягають.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ " Глобал Спліт" в частині стягнення 2350,00 грн. комісії та 18800,00 грн. простроченої комісії.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 23.07.2021 кредитного договору №5/3228237 та отримання за його умовами грошових коштів; враховуючи неналежне виконання відповідачкою умов вказаного договору та наявність, у зв`язку з цим, заборгованості перед позивачем; встановивши нікчемність умов договору щодо нарахування комісії, – колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 10.04.2024, у загальному розмірі 132348,68 грн, яка складається із строкової заборгованості за тілом кредиту - 78178,56 грн, простроченої заборгованості за тілом кредиту - 12592,61 грн, відсотків за користування кредитом - 29087,14 грн, прострочених відсотків за користування кредитом - 12490,37 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачко, а також випискою з особового рахунку.

Колегія звертає увагу, що відповідачка, згідно змісту апеляційної скарги, не заперечує факт укладення вказаного вище кредитного договору та отримання за його умовами кредитних коштів.

На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, не навів обґрунтування в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення комісії, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на відповідачку покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору (2422,40 грн.), пропорційно задоволеним позовним вимогам (86,22%), в сумі 2088,59 грн. (а.с. 1 т.1).

На позивача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого відповідачкою судового збору при поданні апеляційної скарги (3633,60 грн.), пропорційно залишеним без задоволення вимогам (13,78%), в сумі 500,71 грн. (а.с. 24 т.1).

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки (сторона, на яку покладено більшу суму судових витрат) різницю сум на користь позивача у розмірі 1587,88 грн (2088,59 грн. - 500,71 грн.).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором №5/3228237 від 23.07.2021 у розмірі 132348 (сто тридцять дві тисячі триста сорок вісім) грн 68 коп., яка складається із строкової заборгованості за тілом кредиту - 78178,56 грн, простроченої заборгованості за тілом кредиту - 12592,61 грн, відсотків за користування кредитом - 29087,14 грн, прострочених відсотків за користування кредитом - 12490,37 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованості за комісією – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (код ЄДРПОУ 41904846) судові витрати у розмірі 1587 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят сім) грн 88 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 червня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк