Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №950/1506/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1506/26

Провадження № 3/950/659/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ; військовослужбовець) за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом Серії ЕПР1 № 672924 від 22.05.2026, 22.05.2026 о 20:14 год. в м. Лебедині по вул. Гудимівська, 79 ОСОБА_1 керував автомобілем Вольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння пальців рук, млява мова, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в КНП Лебединській лікарні водій категорично відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні, ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що у той день повертався з м. Зеленодольська до місця розташування його підрозділу. Під`їжджаючи до м. Лебедин, пошкодив колесо, а тому їхав практично без нього. Поліцейські підійшли до нього, він думав вони хочуть йому допомогти, однак вони почали говорити, що у нього щось не те з руками, вимовою і таке інше. Почали говорити, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, однак він приймає лише ліки, які йому призначені у зв`язку з пораненням та контузією.

Дослідивши протокол та інші докази, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі, у разі відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водіїв на стан сп`яніння передбачений статтею 266 КУпАП.

Згідно з ч. 1 наведеної статті особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Крім того, спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція № 1452/735).

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу І Інструкції № 1452/735 ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. п. 3, 4 розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Частина 1 ст. Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 7 вищевказаного Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поліцейський, на виконання своїх повноважень, повинен дотримуватись положень КУпАП в частині порядку огляду на стан сп`яніння, а також виконувати вимоги відомчих Інструкцій щодо виявлення та фіксації такого стану, фіксації процедури огляду, що є обов`язковою умовою настання відповідальності за ст. 130 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол Серії ЕПР1 № 672924 від 22.05.2026; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозапис.

Так, дослідженим відеозаписом (файл «00A4214_06599520260522201302_0011») зафіксовано, що 22.05.2026 о 20:13 год. поліцейський автомобіль зупиняється біля автомобіля ОСОБА_1 . Як видно із відеозапису, у автомобіля значно пошкоджено переднє ліве колесо.

В ході спілкування з водієм поліцейський ОСОБА_2 запитує у останнього чи вживав він алкоголь та повідомляє, що у нього ознаки алкогольного сп`яніння. На що ОСОБА_1 відповідає, що він не п`є, втомлений, оскільки цілий день в дорозі.

Після попередньої короткої розмови між собою, поліцейський ОСОБА_2 , переглядаючи інформацію на службовому планшеті, запитує чи не вживав ОСОБА_1 наркотичні препарати протягом місяця.

ОСОБА_1 заперечує вживання наркотичних препаратів, повідомляє що йому призначено «Прегабалін».

Далі поліцейський пропонує пройти огляд в Лебединській лікарні на що ОСОБА_1 погоджується.

У подальшому, поліцейська на форменому одязі якої закріплено портативний відеореєстратор, сідає у службовий автомобіль та чекає поки інший поліцейський та ОСОБА_1 сядуть для того щоб їхати, як вони повідомили водію, в Лебединську лікарню.

У даному випадку суд звертає увагу на той факт, що поліцейська ОСОБА_3 перебуває в автомобілі майже 5 хвилин, однак відеозапис не фіксує факту складання нею направлення до закладу охорони здоров`я для проходження ОСОБА_1 огляду, яке наявне у матеріалах справи та складене ОСОБА_3 .

Крім того, такі дії поліцейської ОСОБА_3 є порушенням вимог п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, що полягає у не проведенні безперервного фіксування виконання службових обов`язків.

У той же час, поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , знаючи, що Лебединська лікарня не має права проводити огляди на стан будь-якого сп`яніння, повідомляють ОСОБА_1 про те, що його буде доставлено саме до такого закладу де він має здати «експрес тест».

Однак, після того як поліцейська ОСОБА_3 виходить із службового автомобіля, ОСОБА_2 повідомляє їй: «людина не хоче їхать в лікарню».

Також поліцейський Кротченко М.І. запитує ОСОБА_1 чи вживав той наркотичні препарати на що, чомусь, поліцейська ОСОБА_3 відповідає вживав, хоча водій мовчить. Далі ОСОБА_2 говорить, що наркотичні препарати «місяць держаться в організмі».

При цьому звідки ОСОБА_3 отримала інформацію, що ОСОБА_1 вживає саме наркотичні препарати із відеозапису встановити неможливо. Також ОСОБА_3 пояснює водію, що якщо лікар призначив наркотичні препарати, то керувати транспортним засобом не можна.

У свою чергу ОСОБА_1 пояснює, що вживає певні лікарські засоби, однак які це засоби, поліцейські не встановили, як і те, чи є вони наркотичними. При цьому поліцейськими не було забезпечено виконання своїх обов`язків, в тому числі передбачених ч. 4, 6 ст. 266 КУпАП щодо направлення водія для огляду до належного закладу охорони здоров`я та його проведення.

Фактично почувши, що ОСОБА_1 вживає лікарські засоби, поліцейські самостійно зробили висновок що вони є наркотичними.

При цьому поліцейськими не ставилося питання щодо перебування водія під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і таке не відображено у протоколі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що поліцейськими не було отримано «категоричної» відмови ОСОБА_1 проходити огляд в закладі охорони здоров`я (про що зазначено у протоколі), що у сукупності з обставинами неналежної процедури огляду водія на стан сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про відсутність доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок ґрунтується на дослідженому судом відеозаписі де зафіксовано згоду ОСОБА_1 на проходження огляду, однак у подальшому поліцейські переконують його, що керувати транспортним засобом, вживаючи наркотичні лікарські препарати не можна, хоча поліцейські не були обізнані з категорією препаратів, які вживає водій. Навіть у разі вживання водієм тих чи інших препаратів, які можуть впливати на увагу та швидкість реакції водія, не звільняє поліцейського від обов`язку провести огляд водія у встановленому законом порядку, в тому числі з метою виключення сумлінної помилки водія щодо кваліфікації тих чи інших ліків як наркотичних або дія яких виключає можливість керування автомобілем.

Суд наголошує на тому, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 255 КУпАП).

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, а саме в рішенні від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» Суд зазначив, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад зазначеного правопорушення, у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 130, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Вадим КОСОЛАП