Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №398/2173/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2173/26

провадження №: 2/398/2823/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Колеснікова Ірина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

4 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 910,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 12.03.2024-100003116. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 500,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Надалі, 26 березня 2024 року, сторони уклали додатковий договір, яким продовжили строк кредитування до 57 днів (до 07.05.2024 року). Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, платежів на погашення кредиту не здійснював. У зв`язку з цим позивач просить стягнути заборгованість, яка згідно з його розрахунком становить 8 910,00 грн і складається з тіла кредиту - 4 500,00 грн та процентів за користування кредитом - 4 410,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, зазначивши, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16 червня 2026 року на 08 год. 00 хв.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулося зворотне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким судову повістку було фактично вручено адресату. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

12 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 12.03.2024-100003116. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 12.03.2024 року, Заявки від 12.03.2024 року та Підтвердження кредитного договору (акцепту).

Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ. Це дозволило кредитодавцю отримати з центрального вузла Системи BankID підтверджені дані про особу, включаючи прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП ( НОМЕР_1 ), номер телефону ( НОМЕР_2 ), паспортні дані та адресу реєстрації місця проживання. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е772», надісланим через SMS-повідомлення на його фінансовий номер телефону, про що зазначено на електронних документах, з яких складається договір. Зі сторони кредитора договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженого представника ТОВ «Споживчий центр».

Первісним договором були встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту - 4 500,00 грн;

строк, на який надається кредит - 42 дні,

початкова дата повернення - 22.04.2024 року;

процентна ставка - «Економ» (фіксована) у розмірі 2% за один день користування кредитом протягом перших 14 днів та «Стандарт» (фіксована) у розмірі 2,5% за один день користування протягом решти строку.

Надалі, 26 березня 2024 року сторони уклали Додатковий договір до кредитного договору № 12.03.2024-100003116. Відповідно до пункту 1 цієї Додаткової угоди, за ініціативою та на підставі звернення позичальника строк кредитування було продовжено та встановлено загальною тривалістю 57 днів з дати надання кредиту, а нову кінцеву дату повернення (виплати) кредиту визначено - 07.05.2024 року. Вказаний додатковий договір також був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Споживчий центр» 12 березня 2024 року перерахувало кредитні кошти в розмірі 4 500,00 грн на банківську платіжну картку відповідача, реквізити якої позичальник самостійно вказав під час укладення кредитного договору (НОМЕР_3). Ця обставина підтверджується наданою позивачем Квитанцією платіжної системи LiqPay від 12.03.2024 року, згідно з якою суму 4 500,00 грн виплачено на картку із вказаною маскою та відповідним призначенням платіжної операції. Виплата коштів відбулася через платіжну систему на підставі відповідного договору про надання послуг в системі LiqPay, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «Приватбанк».

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Як вбачається з матеріалів справи та довідки-розрахунку позивача, жодних платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості відповідач не здійснював.

Згідно з розрахунком позивача, у зв`язку з порушенням умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у загальному розмірі 8 910,00 грн. Зазначена сума заборгованості складається із: основного боргу (тіла кредиту) - 4 500,00 грн та заборгованості за процентами - 4 410,00 грн.

Відповідно до Довідки-розрахунку, проценти за користування кредитом нараховані кредитодавцем за період з 12.03.2024 по 07.05.2024 року. Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону України № 3498-IX), тимчасово, протягом перших 120 днів з дня набрання чинності цими змінами (тобто з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно), максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не міг перевищувати 2,5 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 12.03.2024-100003116 від 12.03.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з порядком нарахування процентів, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 4 500,00 грн підтверджується наданою позивачем Квитанцією платіжної системи LiqPay від 12.03.2024 року. Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, суму кредиту та процентів у встановлені строки не повернув. Жодних доказів погашення заборгованості (повністю чи частково) відповідач суду не надав.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає наступне. Згідно з первісними умовами кредитного договору строк кредитування становив 42 дні. Водночас, судом встановлено, що 26.03.2024 року сторони уклали Додатковий договір до кредитного договору, підписаний із використанням електронного підпису. Згідно з пунктом 1 вказаної Додаткової угоди, за ініціативою позичальника строк кредитування було продовжено та встановлено загальною тривалістю 57 днів з дати надання кредиту, а кінцеву дату повернення (виплати) кредиту визначено - 07.05.2024 року.

Відповідно до Довідки-розрахунку позивача, проценти за користування кредитом у розмірі 4 410,00 грн були нараховані за період з 12.03.2024 по 07.05.2024 року. Таким чином, нарахування процентів було здійснено кредитодавцем виключно в межах узгодженого сторонами (з урахуванням Додаткового договору) 57-денного строку кредитування. Це повністю відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України та узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, щодо припинення права кредитодавця нараховувати договірні проценти після спливу визначеного договором строку кредитування. Нарахувань поза межами строку кредитування позивач не здійснював.

Крім того, суд констатує, що застосовані кредитодавцем згідно з умовами договору процентні ставки (2,00% та 2,50% на день) відповідають імперативним обмеженням максимального розміру денної процентної ставки (не більше 2,5% на день), встановленим п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» для договорів, укладених протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX (тобто з 24.12.2023 по 22.04.2024).

Щодо зазначення відповідачем в Інформаційному повідомленні позичальника інформації про місце роботи «ЗСУ НОМЕР_4», суд зауважує наступне. Відповідно до принципу змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13, 81 ЦПК України), кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.

Суд наголошує, що згідно з вимогами Закону України «Про споживче кредитування», підтвердним документом про належність споживача до захищеної категорії (зокрема, до військовослужбовців) є підписана командиром (начальником, керівником) або особою, яка його заміщує, відповідного структурного підрозділу, в якому проходить службу такий військовослужбовець, скріплена гербовою печаткою довідка за формою, встановленою додатком № 2 до цього Закону.

Належних, допустимих та достатніх доказів проходження відповідачем військової служби у спірний період (зазначеної довідки, копії військового квитка із відповідними відмітками тощо) суду не надано. За таких обставин та з урахуванням відсутності відзиву, у суду відсутні процесуальні підстави для самостійного застосування до спірних правовідносин п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладене, суд визнає, що заявлені позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 8 910,00 грн, яка складається із: 4 500,00 грн основного боргу (тіла кредиту) та 4 410,00 грн заборгованості за процентами.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо орієнтовних витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає наступне. Представник позивача заявила про намір подати відповідні докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 12.03.2024-100003116 від 12.03.2024 року у розмірі 8 910 (вісім тисяч дев`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський