Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №214/1502/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №214/1502/26

Суддя: Євтушенко О. І.

Справа № 214/1502/26

3/214/647/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 о 00-45 год. ОСОБА_2 , знаходячись в під`їзді буд. АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала, внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила дрібне хуліганство.

Крім того, 07.02.2026 о 01-30 год. ОСОБА_2 , знаходячись в під`їзді буд. АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою, кричала та ламала двері, внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила дрібне хуліганство.

Крім того, 10.02.2026 о 21-30 год. ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо свого співмешканця ОСОБА_3 , а саме: завдала стусанів та ляпасів, штовхала, ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала йому фізичних та психологічних страждань, чим могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілого. Своїми діями ОСОБА_2 порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017.

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово у встановленому законом порядку належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової її участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень, яка підтверджується наступними доказами:

- протоколами про адміністративні правопорушення серій: ВАБ №200291 від 29.01.2026, ВАД №846766 від 07.02.2026, ВАВ №955482 від 10.02.2026; зі змісту яких слідує, що 29.01.2026 о 00-45 год. ОСОБА_2 , знаходячись в під`їзді буд. АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала, внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила дрібне хуліганство.

В подальшому, 07.02.2026 о 01-30 год. ОСОБА_2 , знаходячись в під`їзді буд. АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою, кричала та ламала двері, внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила дрібне хуліганство.

Крім того, 10.02.2026 о 21-30 год. ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , умисно вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо свого співмешканця ОСОБА_3 , а саме: завдала стусанів та ляпасів, штовхала, ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала йому фізичних та психологічних страждань, чим могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілого. Своїми діями ОСОБА_2 порушила Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017;

- протоколами про адміністративне затримання серій: АЗ №100731 від 29.02.2026, АЗ №103252 від 07.02.2026, відповідно до змісту яких ОСОБА_2 затримувалась з метою припинення правопорушень та складання протоколів про адміністративні правопорушення;

- рапортами працівників поліції від 29.01.2026, 07.02.2026, 10.02.2026 зміст яких узгоджується з протоколами про адміністративні правопорушення серій: ВАБ №200291 від 29.01.2026, ВАД №846766 від 07.02.2026, ВАВ №955482 від 10.02.2026;

- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №767010 від 10.02.2026.

Відповідно до змісту диспозиції ст.173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Положенням п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п.16 ч.1 ст.1 Закону, терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Як слідує з положень ч.1 ст.25 Закону, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Аналізом вказаних матеріальних норм встановлено, що суб`єктом складу правопорушення за ст.173-2 КУпАП може бути виключно особа, яка є членом сім`ї потерпілого. Об`єктивна сторона правопорушення передбачає активну чи пасивну поведінку кривдника, спрямовану на спричинення шкоди потерпілій особі вчиненням насильства (економічного, фізичного, психологічного).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб`єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а відтак ОСОБА_2 є суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. яке ставляться їй в провину.

Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідивши письмові матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених: ст.173 КУпАП, за ознаками: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та ч.1 ст.173-2 КУпАП за ознаками: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності, підтверджують факт вчинення ОСОБА_2 вказаних адміністративних правопорушень та її вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як слідує з положень вказаної норми, накладання адміністративного стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень проводиться при наявності наступних умов: вчинення особою двох і більше адміністративних правопорушень; кожне правопорушення кваліфікується за окремою статтею Особливої частини КУпАП, що має самостійну санкцію; з кожного правопорушення не минули строки давності притягнення до адміністративної відповідальності; ні за одне з них на особу не накладалось стягнення.

Враховуючи, що правопорушення 29.01.2026, 07.02.2026 та 10.02.2026 вчинені однією особою ОСОБА_2 , утворюють низку послідовних протиправних дій, які є окремими складами самостійних адміністративних правопорушень, строки давності притягнення адміністративної відповідальності за них не минули, тому суд вважає можливим накласти адміністративне стягнення, із застосуванням ст.36 КУпАП, враховуючи встановлені судом обставини.

Обираючи вид і міру стягнення відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_2 , яка від явок до суду ухилилась, її явно зневажливе ставлення до громадського порядку, наявність в її діях прямого умислу на вчинення домашнього насильства та її цинізм, тому вважає за необхідне піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 36, 40-1, ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення:

- за ст.173 КУпАП у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 00 коп.;

- за ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

У відповідності до ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно визначивши стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua