Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №205/2785/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №205/2785/26

Суддя: Приходченко О. С.

Єдиний унікальний номер 205/2785/26

Єдиний унікальний номер 205/2785/26

Провадження № 2о/205/126/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лопата Олена Олександрівна про встановлення факту родинних відносин, –

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лопата О.О.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 березня 2026 року заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 09 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено.

Заявник у своїй заяві посилалася на те, що її дід і баба 07 березня 1959 року зареєстрували шлюб у відділі РАГС у ст. Мерке Джамбульської області Казахської РСР. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_2 . 09 липня 1988 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , від якого у них народилася дочка ОСОБА_5 – заявниця. У 1978 році родина ОСОБА_6 переїхала на постійне місце проживання до м. Дніпра (раніше Дніпропетровськ), де проживали за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору міни від 27 червня 2000 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці, ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба заявниці, ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частину квартири, яку прийняв її чоловік – ОСОБА_8 , проте, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, свідоцтво про право на спадщину не отримував. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 . Заявниця у встановлений шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постановою приватного нотаріуса від 20 лютого 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . Оскільки шлюб між її бабою і дідом був зареєстрований у Республіці Казахстан, у заявниці відсутня можливість отримати підтвердження реєстрації шлюбу діда і баби. Окрім ОСОБА_1 інші спадкоємці після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні. Просила суд встановити факт, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є чоловіком ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У своїй заяві до суду представник заявника справу просила розглянути за її відсутності та відсутності заявника, ухваливши рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

Заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лопата О.О. у судове засідання не з`явилася, у своїй заяві справу просила розглянути у її відсутність.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в ст. Мерке Джамбульської області Республіки Казахстан, є ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 (а.с. 18).

09 липня 1988 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 19), від якого народилася дочка, ОСОБА_11 (а.с. 20).

12 грудня 2012 року ОСОБА_11 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_12 і змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с. 21).

На підставі договору міни від 27 червня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.І. і зареєстрованого в реєстрі за № 2474, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8 і ОСОБА_7 (а.с. 7), право власності на яку у встановленому порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» (а.с. 7 оберт).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла (а.с. 23). Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частину квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 (а.с. 14). Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частку квартири.

26 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лопати О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті діда, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 лютого 2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лопатою О.О. і зареєстрованого в реєстрі за № 31, ОСОБА_1 належить частка у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 16).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 лютого 2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лопатою О.О. і зареєстрованого в реєстрі за № 32, заявниці належить вклад на депозитному рахунку у сумі 127 619 грн. 61 коп. в АТ КБ «ПриватБанк», та вклад на депозитному рахунку у сумі 7 868 грн. 43 коп. в АТ КБ «ПриватБанк», відкриті на ім`я ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на частку квартири АДРЕСА_2 , яка належала його дружині, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якої отримав її чоловік, ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 24). Підставою відмови вказано відсутність свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та відсутність актового запису про шлюб в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу ІУ ЦПК України.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснює, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

В матеріалах цивільної справи наявна копія паспорту ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому в розділі «Сімейний стан» (а.с. 15) наявна відмітка про те, що Відділом РАЦС с. Мерке 07 березня 1959 року складений актовий запис № 40 про шлюб з ОСОБА_7 , 1937 року народження. Також підтверджено доказами, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_14 .

Матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , містять відомості, що станом на дату смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вони були зареєстровані і проживали з 24 липня 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , окрім заявниці відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки у позасудовому порядку заявниця позбавлена можливості надати підтвердження реєстрації шлюбу між дідом, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і бабою, ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 07 березня 1959 року у ст. Мерке Джамбульської області Республіки Казахстан, свідоцтво про шлюб втрачене, нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом лише з підстав відсутності документального підтвердження родинних відносин померлих ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , тому факт підлягає встановленню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Заявником при поданні заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., який відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263, 264, ч.ч. 1-6 ст. 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є чоловіком ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua