Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №205/8231/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8231/25

Номер провадження1-кп/205/331/26

Провадження №1-кп\205\331\26

Справа №205\8231\25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Новокодацький районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12025042120000571 від 28 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Любомль Волинської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, раніше не засудженого; військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді водія-електрика 2 відділення взводу засобів виводу та евакуації 5 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини №368 від 30.11.2024 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_4 – командира відділення 3 розвідувального взводу 8 розвідувальної роти 3 загону підтримки спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду водія-електрика 2 відділення взводу засобів виводу та евакуації 5 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 та який з вказаної дати приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України – є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців.

Однак, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов`язку з проходження військової служби, наприкінці жовтня-середини листопада 2024 року, перебуваючи на території бойових дій та виконуючи бойове завдання біля с.Георгіївка Покровського району Донецької області (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи незаконно, шляхом привласнення знайденого на землі, придбав без передбаченого законом дозволу вогнепальну зброю, а саме: самозарядний гладкоствольний пістолет калібру 9 мм Р.А., виготовлений шляхом переробки виробу, що не був вогнепальною зброєю – сигнальний пістолет моделі «STALKER 2914-UK», № « НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К. (виробництва Турції), в конструкцію якого саморобним способом були внесені наступні зміни: з каналу видалений захисний елемент (заглушка), призначений для запобігання здійснення пострілів твердими кінетичними снарядами та (кулями), а газовивідний отвір заглушений металевою заглушкою, придатний для проведення пострілів, конструкція якого дозволяє проведення пострілів способом роздільного заряджання, з використанням холостих (шумових) патронів калібру 9 мм К.А. Knall та сферичних куль діаметром 6 мм з металевого сплаву та основі свинцю, із забезпеченням при цьому достатньої вражаючої здатності вистріляних з нього снарядів (куль), який підняв, перемістив та поклав в салон належного йому автомобіля «Ford Mondeo», р\н НОМЕР_3 , після чого став носити та зберігати без передбаченого законом дозволу. 28 квітня 2025 року, близько 00 годин 40 хвилин, керуючи належним йому автомобілем «Ford Mondeo», р\н НОМЕР_3 та рухаючись на з`їзді з вул.Кайдацький шлях (Кайдацький міст) в напрямку вул.Набережна Заводська, в м.Дніпро, обвинувачений ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції, які під час огляду салону автомобіля вилучили зазначену вище вогнепальну зброю, яку він незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю, у вчинено щиро покаявся та пояснив суду, що наприкінці жовтня-середини листопада 2024 року, перебуваючи на території бойових дій та виконуючи бойове завдання біля с.Георгіївка Покровського району Донецької області, він знайшов на землі вогнепальну зброю – перероблений пістолет моделі «STALKER 2914-UK», який поклав у салон свого автомобіля «Ford Mondeo», р\н НОМЕР_3 та став носити, а також зберігати без передбаченого законом дозволу. 28 квітня 2025 року, близько 00 годин 40 хвилин, керуючи належним йому автомобілем «Ford Mondeo», р\н НОМЕР_3 , на з`їзді з Кайдацького мосту, в м.Дніпро, він був зупинений працівниками поліції, які під час огляду салону автомобіля вилучили зазначену вище вогнепальну зброю, яку він придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладко ствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі, оскільки більш м`які види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети, а виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, з огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 та щирого каяття останнього, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 3565,60 грн. та 3565,60 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за засудженим ОСОБА_4 в період дії іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 .

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

- судової експертизи зброї №СЕ-19\104-25\17760-БЛ від 07 травня 2025 року в розмірі 3565 гривень 60 копійок;

- судової експертизи зброї №СЕ-19\104-25\17550-БЛ від 06 травня 2025 року в розмірі 3565 гривень 60 копійок;

Речові докази по справі: спец.пакет №5420325 та спец.пакет №6056249, які містять предмет схожий на пістолет, який є самозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 9 мм Р.А., виготовлений шляхом переробки виробу, що не був вогнепальною зброєю – сигнальним пістолетом моделі «STALKER 2914-UK», № « НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А.К. (виробництва Турції) та патрони травматичної (несмертельної) дії, калібру 9 мм Р.А. (виробництва Україна), які зберігаються в камері схову ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1