Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №213/2616/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2616/25

Номер провадження 1-кп/213/83/26

В И Р О К

Іменем України

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на момент вчинення кримінального правопорушення - військовослужбовця за призовом під час мобілізації, стрільця - санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , вважався таким, який самовільно залишив військову частину, на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

(кримінальне провадження №12025041610000168 від 21.04.2025 року)

за участі сторін кримінального провадження (в режимі відеоконференції):

сторони обвинувачення:

прокурора - ОСОБА_4

сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, якого згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 66 від 16.03.2022 призначено на посаду стрільця-санітару 2 механізованого відділення З механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 292 від 25.10.2022 вважається таким, який самовільно залишив військову частину, в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-ХІУ від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

На порушення вказаного вище законодавства, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, тобто бажаючи їх настання, будучи визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу відповідно до постанови Інгулецького районного суду в місті Кривий Ріг від 26 лютого 2025 року у справі №213/478/25, що набрала законної сили 11 березня 2025 року, не маючи законних підстав для керування транспортним засобом, умисно, достовірно знаючи про наявність даного рішення суду, та будучи ознайомленим із ним, з метою його невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами та їх об`єднаннями на всій території України, 20.04.2025 о 21:47 годині був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, де в ході зупинки відносно особи було складено 2 (два) протоколи про вчинення адміністративного правопорушення: 1) Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306822 від 20.04.2025, за ознаками ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчиненні особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, розгляд якого Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг призначено на 14.05.2025; 2) Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306785 від 20.04.2025, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: порушення п. 2.9 а Правил дорожнього руху, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, розгляд якого Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг призначено на 14.05.2025.

Отже, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортним засобом, діючи умисно, вчинив адміністративні правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий у встановленому законом порядку до адміністративної відповідальності, тим самим умисно ухилився від виконання постанови Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг від 26 лютого 2025 року у справі №213/478/25, що набрала законної сили 11 березня 2025 року.

Крім цього, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений достатнім чином з постановою Інгулецького районного суду в місті Кривий Ріг від 26 лютого 2025 року у справі №213/478/25, що набрала законної сили 11 березня 2025 року, за якою був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, не маючи законних підстав для керування транспортним засобом, умисно, достовірно знаючи про наявність даного рішення суду, та будучи ознайомленим із ним, з метою його невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами та їх об`єднаннями на всій території України, 29.04.2025 о 21:37 годині, був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, де в ході зупинки відносно особи було складено 2 (два) протоколи про вчинення адміністративного правопорушення: 1) Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315541 від 29.04.2025, за ознаками ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, в стані алкогольного сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вчиненні особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції; 2) Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315535 від 29.04.2025, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: порушення п.2.9.а Правил дорожнього руху, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.

Отже, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортним засобом, діючи умисно, вчинив адміністративні правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий у встановленому законом порядку до адміністративної відповідальності, тим самим умисно ухилився від виконання постанови Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг від 26 лютого 2025 року у справі №213/478/25, що набрала законної сили 11 березня 2025 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку. Щиро кається у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками - невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою всіх учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом достовірно з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, особу винного, який одружений, має на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КП «ДБКЛПД» ДОР» (м. Кривий Ріг) не звертався, за місцем проживання характеризується посередньо – скарг не надходило, раніше не судимий, вину визнав повністю.

Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України - з випробуванням строком на 1 (один) рік.На даний час даний вирок не набрав законної сили.

Згідно досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий; ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як дуже високий.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому - щире каяття.

Обставина, яка обтяжує йому покарання – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_3 , обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у виді штрафу.

Вказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року – виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Документи: копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №306822 та копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №306785 (т.2 а.с.4-8, 25); цифрові оптичні диски формату «DVD-R» (т.2 а.с.50,54); копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №315541 та копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №315535 (т.2 а.с. 68,69,76); цифровий оптичний диск формату «DVD-R» (т.2 а.с.111) - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження №12025041610000168 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті №213/2616/25 (1-кп/213/83/26).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно ч.6 ст.376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз`яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_5