Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №932/5697/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/5697/26

Номер провадження 2-о/932/96/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, що має дітей,-

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду міста Дніпра із спільною заявою подружжя про розірвання шлюбу, що має дітей.

В обґрунтування заяви зазначено, що 30 серпня 2008 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб між заявниками, про що було складено актовий запис № 703. У вказаному шлюбі у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З часом між заявниками подружні стосунки почали погіршуватися, почали виникати конфліктні ситуації з різних побутових питань, стали проявлятися різні погляди на побут, життя, виховання дітей, у зв`язку з чим подальше підтримання шлюбних відносин стало неможливим, а подальше перебування у шлюбі не відповідає інтересам заявників.

Заяву зареєстровано 01 травня 2026 року в автоматизованій системі документообігу (Д-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2026 року заяву було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року було відкрито окреме провадження, справу призначено до судового розгляду.

Заявники в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. 04 червня 2026 року заявники звернулися до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювався.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд вирішив наступне.

За змістом ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 серпня 2008 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстрований Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 30 січня 2008 року за актовим записом № 703. Після реєстрації шлюбу, дружині було змінено прізвище на « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу подружжя має двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10 червня 2014 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28 вересня 2011 року.

Судом було досліджено копію договору про визначення місця проживання, спільне виховання та сплату аліментів на дітей від 20.04.2026 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Маєвською М.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 203.

Також суд дослідив копію договору про поділ спільного сумісного майна подружжя від 20.04.2026 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Маєвською М.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 202.

У відповідності до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Згідно зі ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Згідно зі ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки, та збереження родини стали неможливими.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, суд вважає, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена.

Суд вважає за необхідне також роз`яснити сторонам, що згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 263-280 ЦПК України, ст.ст.105 110-114 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, що має дітей – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 30 січня 2008 року за актовим записом № 703.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 15 червня 2026 року.

Заявник 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заявник 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Леміщенко