Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №515/636/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/636/26

Провадження № 2/515/1199/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що від шлюбу дітей не мають. Шлюбні стосунки з відповідачем припинили, хоча і прожили разом більше тридцяти років. Причиною розпаду сім`ї стало те, що на протязі всього спільного життя між ними часто виникали непорозуміння з різних побутових причин, за цей довгий час спільного життя між ними зникло почуття любові та поваги. Подальше збереження сім`ї неможливе, вважає, що їх шлюб носить формальний характер, крім того вона близько трьох років не проживає з чоловіком, підтримує близькі стосунки з іншим чоловіком, з яким хоче узаконити відношення.

Розірвати шлюб в органі РАЦС ОСОБА_1 не має змоги, оскільки відповідач відмовляється розірвати шлюбні стосунки добровільно, з різних причин, посилаючись то на стан здоров`я, то на те що кохає позивача і хоче зберегти сім`ю.

Рух справи

16 квітня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.

19 травня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

Постановлено виклик відповідача здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

09 червня 2026 року ОСОБА_2 отримав копію ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 травня 2026 року, копію позовної заяви та додатки до неї.

ОСОБА_2 не скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16 лютого 1993 року укладено шлюб між « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 », згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виписаного російською мовою, про що зроблено актовий запис за № 19. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.7).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису шлюбу № 00056944455 від 06.03.2026 року, 16 лютого 1993 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області складено актовий запис № 19 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ». Також міститься виправлення щодо відомостей про нареченого та наречену, а саме змінено прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 » (а.с.8-9)

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Частина 3 ст. 105 СК України встановлює, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 112 СК України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Сімейні відносини з відповідачем позивач припинив, примирення сторони не досягли, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Висновки за результатами розгляду справи

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 1 331,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду

Керуючись ст.ст.110-115 СК України, ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 16 лютого 1993 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 19, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_9 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. І. Олійник

повнй текст судового рішення складено 18 червня 2026 року