Суд: Ренійський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №510/2211/25
Суддя: Дудник В. І.
Справа № 510/2211/25
Провадження № 2/510/1577/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2026 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 – помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.2025р. №315 про склад сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті; копія виписки з погосподарської книги №2 (с. Лиманське ) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.2025р. про належність домоволодіння ОСОБА_3 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія домової книги на будинок; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 14.10.2025р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.10.2025р.; письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_3 із ОСОБА_6 ; копія витягу від 17.09.2025р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 – померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.2025р. №316 про склад сім`ї ОСОБА_7 на день її смерті; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 – помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 13.10.2025р. №335 про склад сім`ї ОСОБА_8 на день його смерті; копія свідоцтва про народження відповідачки; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_9 із ОСОБА_10 ; копія свідоцтва про народження позивача; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області від 08.05.2026р. (після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 08.05.2026р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі являються дітьми нині померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - на підставі даних виписки з погосподарської книги №2 (с. Лиманське ) Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.09.2025р. про належність домоволодіння.
За життя ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 були його дружина та діти - сторони у даній справі, в тому числі і син ОСОБА_8 (нині померлий).
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини ніхто із спадкоємців за законом не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак, позивач прийняв її в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, поніс витрати на поховання батька, виконав поминальні обряди.
Відповідачка будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мала, на спадщину не претендує, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності належних правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, про що 21.10.2025р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати такі документи позивач не може, оскільки за життя його батько не оформив належним чином право власності на житловий будинок, він рахується належним ОСОБА_3 на підставі погосподарської книги с.Лиманське.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів – у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.
Отже, після смерті батька позивача це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті свого батька в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), однак не оформив її.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець ОСОБА_1 помер у 1999р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.
Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 за прийняттям спадщини в установлений законом строк його син, як спадкоємець за законом, не звернувся, однак, він прийняв її фактично, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963р.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом . Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини.
За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_1 прийняв спадщину батька фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій документів на житловий будинок, користування нерухомістю за цільовим призначенням та ін.). Про те, що на момент смерті ОСОБА_3 разом із ним мешкав ОСОБА_1 письмово пояснювали свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначили, що ОСОБА_1 спільно мешкав із батьком до його смерті, після поховання ОСОБА_3 він продовжив мешкати у батьківському будинку. На момент смерті ОСОБА_3 сестра позивача та його брат не мешкали у спірному будинку. Батьком піклувався позивач, він доглядав за ним, допомагав йому поратися по господарству, обробляти земельну ділянку.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст.549 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вячеслав ДУДНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua