Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №522/4909/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4909/26

Провадження №1-кп/522/2597/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163520000028 від 10.01.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільськ, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який не має судимості в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ОСОБА_3 , проходячи військову службу у вищевказаній посаді, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України i гідністю.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи п на посаді солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 . у військовому званні «солдат», достовірно знаючи про те, що на всій території України діє воєнний стан, вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 09 січня 2026 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 38 по вулиці Бориса Литвака в місті Одеса, побачив велосипед марки «Medison», сірого кольору.

В цей час, у ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадання чужого майна, а саме вказаного велосипеду.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 09.01.2026 року, приблизно о 14 годині 03 хвилин, ОСОБА_3 підійшов до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 де знаходився вищезазначений велосипед, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, умисно та з корисливих мотивів, викрав велосипед марки «Medison», сірого кольору, вартістю 4 500 гривень, який належить ОСОБА_5 .

В подальшому, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4 500 гривень.

Зазначеними діями, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у повному обсязі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та підтвердив, що за вказаними обставинами він перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 таємно викрав велосипед марки «Medison», сірого кольору, вартістю 4 500 гривень, який належить ОСОБА_5 . У вчиненому щиро розкаюється.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов подавати не буде, претензій майнового характеру до обвинуваченого не має.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням заяви потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, думки прокурора, обвинуваченого, захисника суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються .

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Беручи до уваги вище вказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особливості конкретного злочину й обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання суд бере до уваги виступ прокурора у судових дебатах щодо покарання яке необхідно призначити обвинуваченому, позицію обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , в силу ст. 89 КК України не має судимості, позитивно характеризується, скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, щиро покаявся у вчиненому, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває. Заслуговує на увагу й те, що з моменту вчинення злочину він нових злочинів не вчинив. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку, про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим при призначені покарання вважає за необхідне застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов по справі не пред`явлено.

Судові витрати - відсутні.

Рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 і пункту 2 частини 3 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази: Диск з відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1