Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №520/17271/13-к — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17271/13-к

Провадження № 1/947/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінальної справи №056201100128 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чаренцаван Республікі Арменія, громадянина Арменії, одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.296 КК України

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 02.06.2011, приблизно о 22:00 годині, на перехресті вулиць Ак. Корольова та Левітана у м. Одесі, він, спільно з ОСОБА_5 (засуджений вироком Київського районного суду м. Одеси від 12.09.2013 за даним фактом), грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських спонукань стали висловлюватись на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_7 , виявляючи особливу зухвалість, наніс ОСОБА_6 кілька ударів кулаками рук по обличчю та тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, 02.06.2011, приблизно о 22:05 годині, на перехресті вулиць Ак. Корольова та Левітана у м. Одесі, виявляючи особливу зухвалість, умисно наніс ОСОБА_6 один удар кулаком у спину, в результаті чого останній впав на землю, після чого наніс один удар ногою у голову, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому передньої стінки лобової пазухи праворуч, передньої, задньої стінок лобової пазухи зліва, осередків гратчастого лабіринту зліва з гемосинусом, синця в ділянці лівого ока, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2013 року підсудного ОСОБА_4 оголошено у розшук, справу провадженням зупинено.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про відновлення судового розгляду та закриття справи на підставі ст. 49 КК України, яке, посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні підтримав та просив задовольнити.

Відповідно до перехідних положень розділу ХІ п.11 КПК України кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанції в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 11-1 КПК України (1960р.) суд у судовому засіданні за наявності підстав зазначених в ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

З матеріалів справи вбачається, що з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення на теперішній час сплинуло більше 15 років, що відповідно ч. 2 ст. 49 КК України тягне звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи за його обвинуваченням у зв`язку з закінченням строків давності.

Аналізуючи тлумачення ч. 2 ст. 49 (в редакції 2001 року) КК України підлягає застосуванню правило конституційного походження «усі сумніви – на користь особи, яка вчинила».

Кримінальний кодекс залишив незмінним 15-річний спеціальний недиференційований строк давності, по закінченню якого особа, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності навіть у разі, коли вона протягом цього строку ухилялась від досудового слідства або суду.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р передбачає, що суди застосовують при розгляді справ зазначеної Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ справа «Меріт проти України» в п.п. 75, 76 зазначено, що заявник до цього часу перебуває в стані непевності про долю кримінального провадження проти нього. За цих обставин Суд вважає, що період, який до цього часу використовувався, не відповідає вимозі "протягом розумного строку". Відповідно наявне порушення статті 6 параграфа 1 Конвенції.

Дослідивши матеріали справи, суд на підставі ч.2 ст.11-1 КПК України (в редакції 1960 року) ст.49 КК України дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України (в редакції 2001 року), ст. 11-1 (в редакції 1960 року), 273, 282 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відновити провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Зупинити розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1