Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №299/1910/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1910/26

Номер провадження 2/299/930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суду Закарпатської області в особі: головуючого-судді Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Довбак Ростислав Васильович, до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Довбак Ростислав Васильович, звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09 серпня 2008 року ОСОБА_1 проживала у шлюбі з ОСОБА_2 .

Під час шлюбу народилися син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Виноградівського районного суду від 26 вересня 2017 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області (справа №299/2699/16) від 18.10.2016 року було вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/2932/18 розмір сплачуваних аліментів змінено та призначено стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень на місяць до досягнення дітьми повноліття.

З часу призначення та зміни розміру стягуваних аліментів на утримання дітей змінилися обставини, що змушують позивача звернутись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів.

Позивач вказує, що син ОСОБА_3 вступив до Виноградівського фахового коледжу Мукачівського державного університету, донька ходить до школи та відвідує гуртки.

Відповідно у зв`язку із зміною життєвих обставин, здорожченням цін на предмети одягу, продукти харчування, шкільне приладдя та інших речей повсякденного вжитку, значно зросли витрати на їх утримання.

Так прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років станом на січень 2018 року становив 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років станом на час звернення з даним позовом до суду становить 3512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) гривень.

Враховуючи матеріальний стан відповідача, а також той факт, що він здорова працездатна особа, інших утриманців немає та має як обов`язок так і можливість брати повноцінну участь в утриманні неповнолітніх дітей.

На даний час позивач просить збільшити розмір аліментів на утримання трьох дітей з 1500 гривень до 8000 гривень щомісячно на кожну дитину, чого буде достатнім і необхідним для забезпечення неповнолітніх дітей всім необхідним, при чому батько дітей має можливість сплачувати аліменти в такому розмірі, оскільки працює за кордоном в країнах Європейського Союзу.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04.05.2026 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи в порядку вимог п.4 ч.7 ст.128 ЦПК України, відтак у відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст.77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) закріплюється в сімейному законодавстві (ст. 180 СК України).

Відповідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Виноградівського районного суду від 26 вересня 2017 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області (справа №299/2699/16) від 18.10.2016 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/2932/18 розмір сплачуваних аліментів змінено та призначено стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень на місяць до досягнення дітьми повноліття.

За обставинами справи із відповідача стягуються аліменти визначені рішенням суду, однак позивач просить змінити розмір аліментів з 1500 гривень на аліменти в розмірі 8000 гривень на кожну дитину, оскільки присуджена сума аліментів не достатня та не забезпечує належного утримання дітей, а саме: діти подорослішали та потребують більшого матеріального забезпечення, істотно зріс рівень споживчих цін, з урахуванням вікових особливостей дітей зросли витрати на їх утримання.

Разом з тим, суд враховує динаміку прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, відповідно матеріальне утримання дитини стало обходитись значно дорожче, що відповідає дійсним обставинам. Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, відпочинку дитини тощо, є загальнозрозумілими та не викликають заперечень у сторін чи сумнівів у суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесіє Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989p., батько(- ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення знайшло своє відображення в українському законодавстві.

Згідно до ч. 1 ст. 184 СК України і роз`яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі; вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При прийнятті рішення щодо розміру аліментів суд виходить з прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме за змістом статті 7 визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Законом України від 17.05.2017 № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» частину другу ст. 182 викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Тож слід визнати, що матеріальне становище одержувача аліментів як одна з умов, із якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру як такі. Власне недостатність у матері коштів на утримання дитини сумнівів не викликає, відповідні доводи позивача відповідачем не спростовані.

Беручи до уваги результат виконання сторонами обов`язку доказування обставин, що мають значення в справі, слід констатувати, що під час судового розгляду не встановлено і не доведено підстав для відступу від засад щодо загалом рівного обов`язку батьків у матеріальному утриманні дітей.

Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

При дослідженні тверджень позивача щодо роботи відповідача, суд враховує, що позивачем жодним чином не наведено місце роботи відповідача, а також доходи відповідача позивач теж не зазначила та жодними доказами не підтвердила, не вказала інших утриманців відповідача, що є суттєвою обставиною згідно зі статтею 182 СК України.

За таких обставин, суд не має підстав для задоволення позову в повному обсязі, оскільки заявлені вимоги не підтверджені належними доказами платоспроможності відповідача. Водночас, суд не може обмежитися і мінімально гарантованим розміром аліментів, що пропонує відповідач. Суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі яка буде достатньою для забезпечення потреб дітей але не стане надмірним тягарем для відповідача.

На переконання суду, з урахуванням фактичних обставин справи, динаміки значення базового соціального стандарту, вимога позивача щодо розміру аліментів 8000 гривень є надмірною, а тому позов підлягає до часткового задоволення з визначенням аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн., що узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатиме інтересам дітей і не порушує як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.

Проаналізувавши надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, позицію позивача та відповідача, враховуючи в першу чергу якнайкраще забезпечення інтересів дитини та те, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачем і остання апріорі несе більші витрати на утримання дитини та необхідність за загальним правилом дотримання паритету (рівності) батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини, якщо не встановлено і не доведено підстав для відступу від такого паритету, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів дійсно підлягає зміні.

Керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/2932/18 від 12.11.2018 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , для утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 4000 гривень на кожну дитину, щомісяця але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення ними повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 18.06.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.