Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №299/698/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/698/26

Номер провадження 2/299/334/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП пошкоджено обидва транспортні засоби, позивачу завдано майнову шкоду. Цими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУАП.

Автомобіль марки «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.07.2022.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) (страховий поліс № 231472058), ліміт страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб до 250 000,00 грн. та додаткова відповідальність з лімітом до 1 000 000, 00 грн.

З метою отримання страхового відшкодування, ОСОБА_2 подав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування. АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило страхове відшкодування на суму 556 733, 67 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, що мала місце 08.11.2025, встановлена згідно висновку експерта №СЕ-19/114-25/27989-АВ.

Враховуючи вищевказане ОСОБА_2 недоотримав внаслідок обмеження страхової виплати 101 011, 73 грн.

Разом з тим позивач зазначає, що ним понесено судові витрати у зв`язку із розглядом справи у розмірі 4 278, 72 грн. на проведення експертизи про оцінку майна автомобіля марки «Skoda Kodiaq» номерний знак НОМЕР_1 та в подальшому 20 000, 00 грн. на професійну правничу допомогу.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути матеріальну шкоду, витрати за проведену експертизу, правову допомогу, судовий збір.

В свою чергу відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Позовні вимоги заперечує.

Заявлені позовні вимоги повністю не визнає, згідний оплатити виключно витрати на проведення експертизи в сумі 4000 гривень, судовий збір (сума 1331 грн. 20 коп.).

Відповідач вважає себе винуватим у настанні ДТП, але позивичем збитки/шкода є перебільшеною і недобросовісною.

На момент подачі позову до суду Страхова компанія АТ «СГ «ТАС» за Договором FO 02684585 від 08.08.2025 року (ДОБРОВІЛЬНОГО страхування) «Автоцивілка Плюс», укладеним ОСОБА_3 , за забезпеченим т/з «Вольксваген Кадді», р.н. НОМЕР_4 , виплатила Позивачу «ПОГОДЖЕНІ СУМИ ВИПЛАТ» грошові кошти в сумі 306733,67 грн. і цей же страховик АТ «СГ «ТАС» за іншим Договором EP231472058 від 08.08.2025 року (ОБОВ"ЯЗКОВЕ страхування) виплатив ще повний ліміт відповідальності у 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень, тобто загальна сума відшкодування 556 733 гривень 67 коп.

Тобто виплатили повну суму визначену висновком експертизи №CE-19/114/25/27989-AB від 02.12.2025 року, як визначена експертом «вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу» (п.2 експертизи) без ПДВ вартості нових запчастин.

Відповідач вважає, що страхова компанія виплатила Позивачу всю вартість ремонту, і з даною сумою позивач погодився, і не описує ці обставини в позовній заяві, що із сумою страховика щодо «суми ремонту» він погодився.

Тому позовну заяву від 14.02.2026 року рахує немотивованою, необґрунтованою і такою, що не доведена належними допустимими і достатніми доказами, оскільки відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_2 і обгрунтування позовних вимог грунтуються виключно на бажанні та припущеннях.

Суму ремонту яку вивів судовий експерт позивач погодив і таку суму отримав від страховика, а саме 556 733 гривні 67 копійок.

Відповідач констатує, що на виконання вимог Закону України «Про страхування» і Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СГ «ТАС» здійснено дві виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , а саме: - грошові кошти в сумі 306 733,67 грн. (добровільне страхування); - грошові кошти в сумі 250 000 грн. (обов`язкове страхування). На загальну суму розмірі 556 733 гривні 67 копійок, позивач до страхової компанії щодо недостатності виплати страхового відшкодування 556 733 гривень претензій не мав.

Жодних документів (доказів) позивачем при зверненні до суду, що ремонт автомобіля обійшовся більше 556 733 гривні 67 копійок, тому відповідач вважає, що підстав для стягнення з нього суми 101011 грн. не має.

Витрати які Відповідач може понести у зв`язку із захистом від заявленого позову це близько 10 000 грн. на правову допомогу та витрати по збору доказів, які можуть бути стягнуті з Позивача в разі відмови у заявленому позові до нього.

Беручи до уваги наведене відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Позивач та його представника у судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив позовні вимоги та просив врахувати відзив поданий на позовну заяву. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у зв`язку з недоведеністю таких.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби.

Автомобіль марки «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.07.2022).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне) (страховий поліс № 231472058), ліміт страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб до 250 000,00 грн. та додаткова відповідальність з лімітом до 1 000 000, 00 грн.

АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило страхове відшкодування на суму 556 733, 67 грн.

Вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Skoda Kodiaq», р.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, що мала місце 08.11.2025 року встановлена відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-25/27989-АВ.

На підтвердження зазначених обставин судом досліджено такі докази: копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію договору про надання правової допомоги з додатком, копію рахунку на оплату правничої допомоги; рахунок-фактура для оплати проведеної експертизи; копія квитанції до платіжної інструкції про оплату проведеної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/114-25/27989-АВ, копію рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповіді АТ «СГ «ТАС» (приватне), тощо.

За змістом п. 1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2.4 Методики та оцінки колісних транспортних товарознавчої експертизи засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку повинен бути підтверджений належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 з відповідним змінами (надалі - Методика). Саме такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц.

Страхова компанія АТ «СГ «ТАС» за Договором FO 02684585 від 08.08.2025 року (ДОБРОВІЛЬНОГО страхування) «Автоцивілка Плюс», укладеним ОСОБА_3 , за забезпеченим т/з «VOLKSWAGEN Caddy», р.н. НОМЕР_4 , виплатила позивачу «ПОГОДЖЕНІ СУМИ ВИПЛАТ» грошові кошти в сумі 306 733,67 грн. і АТ «СГ «ТАС» за Договором EP231472058 від 08.08.2025 року (ОБОВ"ЯЗКОВЕ страхування) виплатив ще повний ліміт відповідальності у 250 000 гривень, тобто загальна сума відшкодування 556 733 гривні 67 коп.

Відповідно позивачу виплатили повну суму «вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу» (п.2 експертизи) без ПДВ вартості нових запчастин визначену висновком експертизи №CE-19/114/25/27989-AB від 02.12.2025 року.

Тобто позивачу виплачено погоджену суму вартості ремонту.

На виконання вимог Закону України «Про страхування» і Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СГ «ТАС» здійснено дві виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 306733,67 грн. (добровільне страхування), грошові кошти в сумі 250 000 грн. (обов`язкове страхування), на загальну суму розмірі 556 733 гривні 67 коп., позивач до страхової компанії щодо недостатності виплати страхового відшкодування 556 733 гривень претензій не мав.

Дані обставини позивач визнає, оскільки до позову додано листи від 26.01.2026 року із сумами виплат «306 733, 67 грн.» і «250 000 грн.».

Беручи до уваги вищенаведене, відповідачем повністю спростовано позовні вимоги ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 це 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема у постановах: від 05 червня 2018 року (справа № 910/7449/17, провадження № 12-104гс 18); від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176це 18); від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15- ц, провадження № 14-316цс 18); від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24кс 19); від 11 грудня 2019 року (справа № 465/4287/15, провадження №14-406це 19). У постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14- 27цс 21), Велика Палата Верховного Суду, у пунктах 136, 137 указаної постанови зазначила, що Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15- (провадження № 14-176це 18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс 18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25це20)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері врегульовано, зокрема Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Ще раз зазначу частиною 1 статті 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, зв`язку - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Якщо у з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Суму ремонту яку встановив судовий експерт позивач погодив і таку суму отримав від страховика, а саме 556 733 гривні 67 копійок.

Позивач зазначаючи про відшкодування витрат на ремонт пошкодженого автомобіля не надав жодного документу-належного доказу щодо розрахунків у зв`язку з придбанням запасних частин до автомобіля при здійсненні його ремонту на станції технічного обслуговування, як і щодо факту проведення такого ремонту.

Доказами щодо обліку відповідних операцій, які фіксуються у документальній формі, є первинні та облікові документи, що повинні складатися під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення, а саме:

-договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу;

-акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (за підписом власника автомобіля);

-наряд-замовлення, рахунок-фактура, накладна, квитанція тощо, акту передавання-приймання КТЗ після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;

- наряд-замовлення, підписаний контролером якості та замовником;

- документ, що підтверджує оплату послуг;

-рахунок-фактура (квитанцію, виписку з рахунку), тощо.

Позивачем при зверненні до суду не подано жодних документів (доказів - квитанцій оплати запчастин, ремонтних робіт, тощо), які б підтверджували, що ремонт автомобіля обійшовся більше 556 733 гривні 67 коп., тому підстав для стягнення з відповідача 101011 грн. не має.

Згідно із ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12, ч.2 ст. 13, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Обсяг ремонтних робіт, придбання нових запасних частин, заміна яких пов`язана саме ДТП, пов`язані з цим витрати та розмір матеріальної шкоди (збитку) і сума, належна до 3 стягнення з відповідача, повинні доводитися в належний процесуальний спосіб, яким у справі, що розглядається, є проведення відповідної судової експертизи.

Обов`язок доведення факту наявності збитків та їх розмір, законом покладено на позивача.

Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення».

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Частиною першою ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог судом відмовляється, судові витрати у справі підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 18.06.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.