Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №474/204/26 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

474/204/26

1кп479/92/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальн ому провадженні, інформація про яке внесена до ЄРДР №12026152200000001 від 03 січня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середньою спеціальна, за спеціальністю тракторист, маючого на утриманні дитину 2017 року народження, не одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

21 березня 2025 року на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянин ОСОБА_3 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації та того ж дня направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №87 від 23 березня 2025 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. У подальшому, обвинувачений призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №164 від 21 травня 2025 року, який прибув з військової частини НОМЕР_1 , на посаду старшого сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , ВОС-166855А, та включений до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування "СІВЕРСЬК", який з 21 травня 2025 року зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення, і вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 5 у сумі 2820,00 грн., шпк "старший солдат". Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак, з 21 травня 2025 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби. Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений мав статус військовослужбовця по мобілізації. Так, ОСОБА_3 , діючи в супереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 "Про затвердження Положення про дозвільну систему", Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів", діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, перевезення та зберігання боєприпасів, діючи з прямим умислом, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що йому не надано дозвіл на придбання та зберігання боєприпасів, у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлений час та спосіб, та у не встановленої особи, незаконно придбав без передбаченого законом дозволу один унітарний постріл з 30 мм осколково-фугасним-запалювальним (ОФЗ) снарядом, який є бойовим припасом основного призначення. У подальшому, маючи умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання бойового припасу, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та з невстановленого досудовим розслідування місця, ОСОБА_3 незаконно перевіз вищезазначений один унітарний постріл з 30 мм осколково-фугасним-запалювальним (ОФЗ) снарядом, який є бойовим припасом основного призначення, до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де і продовжив його незаконно зберігати.

Так, 27 січня 2026 року у період часу з 09:25 год. до 12:55 год. в ході проведення обшуку домоволодіння обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , в господарському приміщенні (гаражі) було виявлено та вилучено один унітарний постріл із 30-мм осколково-фугасно-запалювальним (ОФЗ) снарядом, який відноситься до бойових припасів основного призначення.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді старшого сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, перевезення, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що йому не надано дозволу на придбання, перевезення та зберігання боєприпасів, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлений час та спосіб і у невстановленої особи, незаконно придбав без передбаченого законом дозволу один унітарний постріл із 30-мм осколково-фугасно-запалювальним (ОФЗ) снарядом, який є бойовим припасом основного призначення, який він незаконно перевіз та у подальшому незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де і продовжував зберігати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та погодився на обмеження обсягу дослідження доказів у порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим обставин справи, не маючи сумніву щодо добровільності позиції учасників судового провадження, а також роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Суд ухвалив обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними та повністю відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим суд вважає їх належними та достовірними.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує умисні дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України як придбання, носіння, перевезення та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та з урахуванням роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є військовослужбовцем за мобілізацією, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2017 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка відповідно до положень ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до положень ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд, беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, також приймає до уваги думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст.75 КК України та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, досудову доповідь органу пробації, дані про особу обвинуваченого (який, хоч і призваний за мобілізацією, на теперішній час самовільно залишив військову службу та фактично проживає за місцем свого проживання, де працює по найму), його суспільну небезпечність, а також вимоги ч.2 ст.65 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкриміноване йому кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до положень ст.124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні в порядку ст.208 КПК України не затримувався, запобіжний захід щодо нього не обирався..

Керуючись ст. ст. 369–371, 373–375 КПК України, суд, —

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у розмірі 8914 грн..

Речові докази:

- дванадцять металевих уламків (осколків) унітарного пострілу з 30-мм осколково-фугасним-запалювальним (ОФЗ) снарядом, сейф-пакет №Р8Р2023124 (первинне упакування) та сейф-пакет №WАR 1609827, у яких вони надані на дослідження, упаковані у спеціальний пакет Експертної служби МВС України №6119376, перебувають на відповідальному зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СУДДЯ: