Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №161/3770/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3770/26 Провадження №33/802/547/26 Головуючий у 1 інстанції:Мазур Д. Г.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Поліщука В.Р., розглянувши подану останнім апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 лютого 2026 року о 12 год 47 хв, на вул. Жовтневій у с. Прилуцьке, Луцького району, Волинської області, Набережній у м. Луцьку Волинської області, керував транспортним засобом марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння. Від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на визначення стану алкогольного та наркотичного сп`яніння, відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Поліщук В.Р. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну через переривання відеозапису поліцейських та залучення ними неустановлених осіб свідків, відомості стосовно яких, у матеріалах даної справи, відсутні, як і їх письмові пояснення. У зв`язку із цим, просить оскаржену ним постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі закрити.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника Поліщука В.Р., доходжу такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно із приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суддя першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , дотримався.

Вина якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами по справі, що ретельно перевірені та оцінені судом, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожного окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до установленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591167 від 14 лютого 2026 року, у якому зафіксовані виявлені при спілкуванні та поверхневому огляді водія поліцейськими наявні у нього ознаки як алкогольного, так і наркотичного сп`яніння, а також відмову від проходження відповідних оглядів, згідно установленому законом порядку, зі змістом якого він ознайомлений, що засвідчено його особистим підписом, а також у цьому ж протоколі, зокрема у його п. 9, містяться відомості стосовно двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та зафіксоваано відмову від проходження такого огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» ЦТЗ від 14 лютого 2026 року, а також відеозаписом з бодікамер працівників поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністартвине правопорушення, на якому зафіксовані обставини, що передували оформленню адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і який є належним, допустимим та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом його вини.

Відповідно до бази даних ІТС ІПНП, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 з терміном дії з 15 вересня 2015 року до 15 вересня 2055 року, що цілком підставно було ураховано судом при накладенні на нього безальтернативного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Як убачається із відеозапису, що міститься у матеріалах справи, після зупинки транспортного засобу, у ході спілкування із водієм ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння, і як пояснив, допитаний у суді поліцейський ОСОБА_5 , безпосередньо у транспортному засобі першого, також було виявлено предмети, що використовуються для вживання наркотичних речовин. У подальшому, в ході спілкування, було ще й виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Працівники поліції неодноразово, без будь-якого тиску, пропонували ОСОБА_1 пройти відповідні огляди у медичному закладі, однак водій транспортного засобу усвідомлено від їх проходження, відмовився. Поміж тим, така відмова також зафіксована у присутності двох свідків, дані про яких містяться у оформленому стосовно нього протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи захисника про те, що поліцейськими порушена процедура огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, свого підтвердження, при їх перевірці апеляційним судом, не знайшли.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги щодо визнання відеозапису недопустимим доказом через його переривання, оскільки таким відео зафіксовано обставини, що містять істотні відомості про обставини вчиненого, зокрема ним зафіксовано відмову водія від проходження ним відповідних оглядів, а факт його переривання, не ставить під сумнів усвідомленість ОСОБА_1 відмови від проходження таких оглядів.

Крім того, апеляційним судом не установлено розбіжностей між даними відеозапису та тих, що значаться у матеріалах даної справи.

Дії ОСОБА_1 цілком на законних підставах кваліфіковані поліцейськими, як порушення ним п. 2.5 ПДР, тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, зводяться до суб`єктивної оцінки установлених обставин, які підтверджені сукупністю належних та допустимих доказів, правова оцінка яких викладена в оскарженій захисником постанові судді.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння та відмові від проходження відповідних оглядів, з метою підтвердження або спростування такого факту, а тому, оскаржена захисником постанова судді першої інстанції є законною та вмотивованою.

Підстав для її скасування та закриття провадження з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, а тому, така скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2026 року - без зміни.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу подану захисником Поліщуком В.Р. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2026 року стосовно нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: