Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №761/9875/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9875/26

Провадження № 3/761/2785/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтями 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

установив:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП зареєстровану за № 761/9875/26 (провадження № 3/761/2785/2026), об`єднано зі справою № 761/9876/26 (провадження № 3/761/2786/2026), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП, в одне судове провадження під загальним номером справи № 761/9875/26 (провадження № 3/761/2785/2026).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року серії ЕПР1 № 604966, 20 лютого 2026 року об 16 год 20 хв на вул. Салютна, 2, у місті Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки та моделі «Daf» державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу до транспортного засобу марки «Pego» державний номерний знак НОМЕР_3 , в ході чого відбулося зіткнення, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року серії ЕПР1 № 604976, 20 лютого 2026 року о 16 год 20 хв на вул. Салютна 2, у місті Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки та моделі «Daf» державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Pego» державний номерний знак НОМЕР_3 , і не дочекавшись прибуття працівників поліції залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2 .10а Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся завчасно та належним чином. Разом з тим, 08 квітня 2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких останній зазначає, що на його автомобілі відсутні пошкодження. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що у рапорті поліцейського Демульського І. зазначено, що свідки відсутні, але 03 березня 2026 року з`явилась свідок ОСОБА_3 , яка зазначила, що бачила як вантажний автомобіль зачепив автомобіль марки «Pego», але проїхала повз.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року серії ЕПР1 № 604966, протокол про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року серії ЕПР1 № 604976, картку обліку адміністративного правопорушення від 03 березня 2026 року, схему місця ДТП від 20 лютого 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_4 від 20 лютого 2026 року, рапорт поліцейського Демульського І. від 20 лютого 2026 року, реєстраційні картки транспортних засобів, інформацію про особу на ім`я ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 від 03 березня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 03 березня 2026 року, диск долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08 квітня 2026 року, приходжу до такого висновку.

Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до статті 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до п. 2.3б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 2.10а Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.

Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З досліджених в судовому засіданні доказів та письмових пояснень ОСОБА_1 від 08 квітня 2026 року неможливо зробити висновок про винуватість останнього.

Матеріалами про адміністративне правопорушення не доведено порушення п.п. 2.10а, 13.1 Правил дорожнього руху, що інкримінується йому згідно протоколів, та не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП, а тому приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 у скоєнні вказаних правопорушень, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 122-4, 124, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП закрити через відсутність у його діях складу правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя Олена ЧАЙКА