Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №487/2676/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2676/26

Провадження № 2/487/2278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Долгової Л.В., розглянувши у спрощеному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просила стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в розмірі 21100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 , яка проживає з нею та перебуває повністю на її утриманні.

Судовим наказом, виданим Заводським районним судом м. Миколаєва 26.03.2024 року, з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.04.2025 року зменшено розмір аліментів, що стягнуті ОСОБА_2 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.04.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

01.09.2025 року під час огляду дитячим лікарем-офтальмологом у доньки виявлені порушення зору та призначено постійне носіння окулярів. У зв`язку із цим, нею було придбано окуляри з лінзами «Covis 1/56 AS MYOPIA» за 5750 грн.

Крім того, з вересня 2024 року дитина відвідує курси іноземної мови «Магістр», оплата вказаних курсів відбувається відповідно до договору публічної оферти про надання освітніх послуг, який укладається кожного навчального року.

За начальний рік 2024-2025 рік оплата курсів іноземної мови склала 18050 грн., за 2025-2026 рік – 18400 грн.

Вона не в змозі самостійно нести витрати на утримання дитини, оскільки проходить службу в Збройних Силах України та її грошове забезпечення становить 31902,32 грн. Інших видів доходів не має.

Відповідач є працездатним, проходить службу в Збройних Силах України та отримує грошове забезпечення близько 32000 грн., що свідчить про його спроможність брати участь у додаткових витратах х утримання дитини.

При цьому, оскільки відповідач є військовослужбовцем, розмір виплат є нестабільним та безпосередньо залежить від періодів проходження служби та нарахування додаткових винагород. Зокрема, за березень 2026 року сума аліментів склала лише 474,23 грн.

Враховуючи мізерний розмір аліментних виплат у певні періоди, вона позбавлена можливості самостійно накопичувати кошти або оплачувати додаткові витрати, викликані особливим обставинами.

Таким чином, відповідач повинен сплатити половину вартості понесених нею додаткових витрат на утримання дитини, в розмірі 21110 грн.

Зазначені обставини слугували підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.05.2026 року представник відповідача адвокат Долгова Л.В. подала відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в сумі 18225 грн. (оплата за курси англійської мови), в зв`язку із скрутним матеріальним становищем відповідача та необґрунтованістю витрат.

Зазначала, що відповідач на підставі судового рішення сплачує аліменти на утримання двох дітей від різних шлюбів в розмірі по 1/6 частини всіх видів доходу на кожного. Наголосила на тому, що позивач надає до суду не достовірну інформацію, стверджуючи, що за березень 2026 року сума аліментів сплачених на її користь на утримання доньки склала лише 474.23 грн. У відповідача відсутня заборгованість по сплаті аліментів на утримання спільної з позивачем дитини, а навпаки наявна переплата в розмірі 31716,06 грн. У зв`язку із цим, державний виконавець направив листа від 18.03.2026 року на адресу ВЧ НОМЕР_1 , де наразі проходить службу відповідач, з проханням припинити тимчасово стягнення аліментів з боржника ОСОБА_2 до вичерпання суми переплати.

При цьому, окрім необхідності сплати аліментів на утримання двох дітей, відповідач має хвору матір пенсійного віку інваліда 2 групи з дитинства ОСОБА_5 , 1953 року народження, з якою проживав до призову на військову службу. Мати відповідача є непрацездатною. Перебуває на обліку у травматолога та хірурга з приводу захворювань опорно-рухового апарату. Всі витрати по її лікуванню та утриманню несе відповідач, оскільки її пенсії за інвалідністю не вистачає на лікування та підтримку. Окрім цього відповідач сплачує витрати за надані комунальні послуги в квартирі, в якій проживає мати.

Вказувала на те, що інших доходів, окрім грошового забезпечення, яке в 2025 році становило в середньому 29200 грн. на місяць, відповідач не має. Нерухомого майна не має, багато коштів витрачає на амуніцію, харчування, придбання авто для ЗСУ.

Відмітила, що у свою чергу позивач нещодавно придбала електроавтомобіль та має заощадження в розмірі 500000 грн., що спростовує твердження про її тяжкий матеріальний стан, яке до тогож не підтверджено доказами, оскільки позивач не надала до суду довідку про розмір її доходів.

Крім того, позивачем не доведено, що донька ОСОБА_6 дійсно потребує занять з англійської мови та це є вкрай необхідним. Зарахування дитини на мовні курси позивач не узгоджувала з відповідачем.

Щодо необхідності придбання окулярів, то відповідач погоджується із цими витратами, оскільки вони обумовлені медичними показами та згоден оплатити 50% цих витрат.

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримала та просила їх задовольнити.

Додатково зазначала, що посилання відповідача на те, що він утримує свою матір не відповідають дійсності, оскільки, як їй відомо, мати відповідача проживає за кордоном та стороннього догляду не потребує. Вказувала, що відповідачу належить 1/3 частка у квартирі матері, а тому його посилання на допомогу в утриманні вказаної квартири також безпідставні. На амуніцію відповідач кошти не витрачає, оскільки держава повністю забезпечує потреби військовослужбовців. При цьому, згідно з відомостями з реєстрів, ОСОБА_2 має у власності три автомобілі, останній з яких придбав в квітні 2026 року.

Наголосила на тому, що проходження нею служби пов`язане з відрядженнями до зони бойових дій, та їй доводиться для догляду за дитиною залучати третіх осіб, у зв`язку із чим вона також несе додаткові витрати.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений своєчасно, належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, визнавши позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на придбання окулярів. В частині витрат на оплату курсів іноземної мови просила відмовити, підкресливши, що вказані витрати не є необхідними та з відповідачем не узгоджувались. При цьому, позивачем не доведено, що вказані витрати не покриваються за рахунок сплачених відповідачем аліментів. Щодо придбання відповідачем транспортного засобу зазначала, що відповідач є військовим медиком та автомобіль йому необхідний для пересування в зоні бойових дій.

Відмітила, що відповідач не є співвласником квартири в якій проживав разом з матір`ю, оскільки ще у 2014 році, подарував їй свою частку.

Транспортні засоби про які зазначає позивач, не перебувають у власності ОСОБА_2 , оскільки він відчужив їх, шляхом оформлення довіреності.

Розгляд справи вважала за можливе провести за відсутності її довірителя.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2024 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.04.2025 року, зокрема, зменшено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_3 на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.03.2024 року у справі №487/2664/24 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 21.04.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Донька сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 07.11.2025 року.

01.09.2025 року ОСОБА_3 лікарем Центру зору Karmolin family ОСОБА_9 було виписано рецепт на окуляри для постійного носіння, та цього ж дня позивачем придбано окуляри для доньки. Відповідно до копії Замовлення №30129 та фіскального чеку №0014061 від 01.09.2025 року загальна вартість окулярів склала 5750 грн.

Також матеріали справи містять копії договорів публічної оферти про надання освітніх послуг за 2024-2025 та 2025-2026 роки.

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що курси іноземних мов «Магістр» в особі ПП ОСОБА_10 , з однієї сторони, цим документом пропонують необмеженому колу фізичних осіб (надалі – батьки), що є законними представниками дітей (надалі – дитина), що діють в його (її) інтересах спільно з дитиною, з іншої, акцептувати цю Публічну оферту.

Договорами передбачено, що акцепт може бути здійснений одним з наступних способів: заповненням, підписанням та передачею батьками письмово акцепту, або перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок курсів в якості оплати або часткової оплати за освітні послуги.

Відповідно до копій платіжних інструкцій від 24.09.2024 року, 19.10.2024 року, 20.11.2024 року, 21.12.2024 року, 22.01.2025 року, 19.02.2025 року, 20.03.2025 року, 22.04.2025 року, 20.05.2025 року, 19.06.2025 року, 18.08.2026 року, 16.09.2025 року, 18.10.2025 року, 17.11.2025 року, 18.12.2025 року, 20.01.2026 року, 19.02.2026 року, 19.03.2026 року ОСОБА_8 було сплачено на рахунок ПП ОСОБА_11 в рахунок за навчання ОСОБА_12 грошові кошти в загальному розмірі 36450 грн.

Також, судом встановлено, що згідно зі звітом про здійснення відрахування та виплати ВЧ НОМЕР_5 за період з 01.04.2025 року по 31.12.2025 року дохід ОСОБА_2 склав у загальному розмірі 342946,10 грн.

З листа головного державного виконавця Заводського ВДВС у місті Миколаєві від 18.03.2026 року №30030/18.10-34/4, адресованого Військовій частині НОМЕР_1 , вбачається, що станом на 16.03.2026 року у виконавчому провадженні №74764867 у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а переплата складає 31716,06 грн. У зв`язку із цим державний виконавець просив тимчасово припинити стягнення аліментів з боржника до вичерпання суми переплати, а в подальшому здійснювати відрахування в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених законом для дитини відповідного віку щомісячно, та до досягання дитиною повноліття.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_6 , та довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ-05 №002758 від 19.07.2025 року, матері відповідача – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено другу групу інвалідності з дитинства безстроково.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частинами першою, другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності до ст.141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину, в разі спору, визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно із позицією Верховного Суду, сформованою у справах №183/1679/17 від 20.03.2019 року, №756/4947/17-ц від 12.12.2019 року, №521/16268/18 від 01.04.2020 року, №607/12170/20 від 08.12.2021 року, особливі обставини, яких стосується стаття 185 СК України, можуть бути зумовлені як позитивними, так і негативними фактами, зокрема хворобами.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення з відповідача понесених витрат з оплати курсів іноземної мови, суд доходить висновку, що такі витрати не можуть бути віднесені до додаткових витрат, які викликані обставинами у вигляді розвитку здібностей, які сплачуються матір`ю за її бажанням, оскільки наявність здібностей дитини до вивчення англійської мови жодним чином не підтверджено.

Сам факт навчання дитиною англійської мови без будь-яких досягнень в цьому розвитку дитини, не є особливими обставинами, які є підставами для відповідальності батька щодо несення додаткових витрат в цій частині.

Посилання позивача на відмінні оцінки, які отримує дитина на вказаних курсах, не може вважатися відповідними досягненнями.

При цьому, позивач не надала доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо вивчення донькою курсів іноземної мови, в той час як відповідач вказане заперечує.

При цьому, доказів, які б дозволяли стверджувати, що додаткові витрати на дитину, у вигляді оплати курсів іноземної мови, не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на дитину, матеріали справи також не містять.

За такого, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача понесених витрат з оплати курсів іноземної мови слід відмовити.

Разом з тим, аналізуючи надані позивачем докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення частини додаткових витрат, а саме, витрат, пов`язаних з придбанням окулярів, належить задовольнити та стягнути з відповідача половину здійснених позивачем витрат на придбання окулярів в розмірі 2875 грн. (5750/2), оскільки такі витрати зумовлені особливими обставинами та їх понесення підтверджено належними доказами, а саме: рецептом лікаря, копією Замовлення №30129 та фіскального чеку №0014061 від 01.09.2025 року, а представник відповідача у вказаній частині позовні вимоги визнав.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступних міркувань.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 181,38 грн. (2875 / 21100 х 1331,20 = 181,38).

Доказів які б свідчили про право на звільнення від сплати судового збору з урахуванням приписів ст.5 Закону України « Про судовий збір», відповідачем суду не надано.

Керуючись ст. ст. 141, 259, ч.5 ст. 279, ст. 282, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму додаткових витрат на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2875 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 181,38 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк