Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №487/940/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/940/26

Провадження № 1-кп/487/449/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: Головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025152030001521 від 02.12.2025, відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Мирне Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, має неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого, -

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України

сторони кримінального провадження:

прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Формолювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992; «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, відповідно до яких придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 10.12.2025, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з вибуховими пристроями, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, незаконно придбав (знайшов) – підривач до ручних осколкових гранат, Ф-1, РГД-5, РГ-42, типу УЗРГМ-2.

В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та не маючи на меті, відповідно до ч.3 ст. 263 КК України видати органам влади, знайдений вибуховий пристрій, який являється засобом підриву (детонування) – уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42, споряджений вибуховими речовинами:ТНРС+ азид свинцю масою 0,1+0,2 грм. тетрил (ТЕН або гексоген) масою 1,02 грм. та є придатним до вибуху незаконно переніс до місця свого мешкання, за адресою АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати до часу його виявлення та вилучення працівниками поліції, 10.12.2025, під час проведення обшуку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України та визнає його винуватим у придбані, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював, вважав за недоцільне дослідження доказів на їх підтвердження та беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення

При наданні показів, ОСОБА_3 пояснив, що приблизно рік назад, працював на пункті прийому металобрухту де знайшов вказаний у обвинувальному акті підривач, який переніс за місцем свого мешкання та став зберігати у шафі, що стояла на подвір`ї.

Даний підривач був виявлений та вилучений працівниками поліції під час проведення обшуку.

Вказав, що усвідомлював, що даний предмет є підривачем, пояснити чого не передав його поліції не зміг.

У скоєному щиро розкаявся.

Викладенні показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при його безпосередньому допиті, в присутності захисника, та є чіткими та послідовними щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про повне розуміння ОСОБА_3 пред`явленого та визнаного судом доведеним обвинувачення.

Крім визнання провина, вина ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом письмовими доказами.

Протоколом складеним слідчим 10.12.2025 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 з додатком флеш-накопичувачем з відеозаписом проведення даної слідчої дії. Обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.12.2025 у справі №487/9139/25.

Відповідно до протоколу, у шафі розташованій на подвір`ї житлового будинку було виявлено та вилучено зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 до ручної гранати з маркуванням 164-88 583, який був упакований до сейф-пакету RIC 2048861.

Висновком судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/115-25/20369-ВТХ від 24.12.2025, проведеної на підставі Постанови слідчого від 11.12.2025, відповідно до якого наданий на дослідження предмет, яуий міститься у сейф-пакеті RIC 2048861 - є засобом підриву (детонування) - підривачем - уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42, придатний до вибуху.

Наданий на дослідження уніфікований запал дистанційної дії типу УЗГРМ-2 поряджений вибуховими речовинами:ТНРС+ азид свинцю масою 0,1+0,2 грм. тетрил (ТЕН або гексоген) масою 1,02 грм.

Постановою слідчого від 24.12.2025, залишки підривача типу УЗРГМ-2, поміщені до сейф-пакету №3612559 визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу та передано на зберігання відповідальній особі МРУП ГУНП у Миколаївській області (квитанція №120)

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 за положеннями п.1 ч.1 ст.66 КК України – є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують покарання.

Так ОСОБА_3 , з урахуванням приписів ст..12 КК України, вчинено тяжкий злочин.

Обвинувачений раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Відповідно до довідки в.о. директора КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров`я Миколаївської обласної ради», ОСОБА_3 обстежувався стаціонарно в психіатричному відділенні в 1999 році. Діагноз «Без психічних розладів. Акцентуація характеру з рисами сенсизитивності, психастенії на резудально органічному фоні. Низька норма інтелекту». Був учасником програми ЗПТ з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності».

За місцем місцем проживання характеризується посередньо. На профілактичному обліку в МРУП ГУНП у Миколаївській області не перебуває. Притягувався до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.178 КУпАП (повідомлення ст.ДОП СДОП ВП МРУП ГУНП у Миколаївській області №243775-2025 від 23.12.2025.

Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до положень ч.1 ст..75 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відношення до скоєного, а саме визнання провини та щирого каяття, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

За положеннями ст..124 КПК України з ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи.

Питання, щодо речових доказів слід вирішити з урахуванням положень ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.1 ст..75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати по залученню експертів у розмірі 5348,40 грн..

Речовий доказ у кримінальному провадженні - залишки підривача типу УЗРГМ-2, поміщені до сейф-пакету №3612559, який зберігається у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області – знищити.

На вирок, може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1