Суд: Деражнянський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №673/112/26
Суддя: Грицишина Л. В.
Деражнянський районний суд Хмельницької області
вул.Миру,43 м.Деражня, Хмельницький район, Хмельницька обл., Україна ін.32200
Справа № 673/112/26
Провадження № 1-кп/673/78/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2026 р.м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої – судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
його захисника- адвоката: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Деражня кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Явтухи Деражнянського району Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України
ВСТАНОВИВ:
В кінці серпня 2025 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи на полі під час випасання худоби за межами населеного пункту с. Явтухи Деражнянської ТГ, Хмельницького району Хмельницької області в долині,виявив дикоростучий кущ рослини коноплі та прийняв рішення про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою особистого вживання, без мети збуту.
Тоді ж, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та в подальшому зберігання наркотичного засобу без мети збуту, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме: всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР, відповідно до ст.ст. 6, 7, 12 якого на території України діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці ІV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону; обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, не маючи відповідного дозволу, зірвав листя із вказаного куща рослини коноплі та на території старої непрацюючої ферми неподалік пасовища висушив рослини коноплі, та в подальшому переніс їх до власного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та таким чином незаконно придбав нарковмісну речовину, яка містить наркотичний засіб – канабіс.
В подальшому ОСОБА_4 , в домогосподарстві за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , висушені рослини коноплі заніс на горище будинку, та частину у власну кімнату з метою їх зберігання та подальшого вживання.
Продовжуючи реалізацію свого єдиного протиправного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95ВР, у період з кінця серпня 2025 року до 09 год. 23 хв. 23 січня 2026 року на горищі будинку та у приміщені спальної кімнати по АДРЕСА_1 , незаконно зберігав з метою особистого вживання, без мети збуту нарковмісну речовину, яка містить наркотичний засіб – канабіс.
23 січня 2026 року у період часу з 09 год. 23 хв. по 10 год. 56 хв. працівниками СВ відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , проведено санкціонований обшук, в ході якого на горищі та у приміщенні спальної кімнати виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 37,56 г.
Відповідно до Списку №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, канабіс віднесено наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Відповідно до Таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, наркотичні засоби канабіс, масою 37,56 г, відноситься до розмірів, які становлять величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів.
Тобто, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
30.01.2026 року між прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі ст. 37 КПК України, наділеного повноваженнями процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 і його захисником - адвокатом ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості (Далі Угода).
В підготовчому засіданні прокурор вказує, що при укладенні даної Угоди дотримані всі вимоги і правила, встановлені чинними КПК України та КК України, просив долучити до обвинувального акту матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого, а саму Угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
В свою чергу обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри та обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому проступку, просить затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, стверджуючи, що передбачені в Угоді наслідки її укладення, затвердження та невиконання йому роз`яснені та зрозумілі.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши умови укладання Угоди, відповідність її змісту вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили б його погодитися на підписання Угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану Угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Так, у відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
В свою чергу, судом встановлено, що згідно даної Угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого, між прокурором та обвинуваченим була досягнута домовленість про призначення останньому відповідного покарання, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, згідно зі ст.12 КК України, є проступком, а також з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п. 1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання – 3 роки пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, зміст Угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України, тому, з огляду на викладене, суд не знаходить передбачених ч.7 ст.474 КПК України обставин для відмови у затвердженні угоди.
Суд погоджується із викладеною в угоді правовою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 та вважає, що його дії правомірно кваліфіковано як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тому його винуватість у вчиненні інкримінованого йому проступку суд визнає доведеною.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує умови Угоди, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є проступком, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він по місцю фактичного проживання характеризуються посередньо.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Таким чином, суд, діючи в порядку ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та відповідної перевірки матеріалів самого кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, умови угоди відповідають вимогам чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб; виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань є можливим; наявні фактичні обставини для визнання винуватості, тому укладена Угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Угоду про визнання винуватості від 30.01.26 року, укладену сторонами обвинувачення та захисту в даному кримінальному провадженні належить затвердити, а обвинуваченого визнати винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, як необхідну та достатню для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов не пред`являвся.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, ч.2 ст.124, 314, 368-375 та 472-475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості від 30.01.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки із покладенням на нього обов`язків:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно положень ч.4 ст.76 КК України, нагляд за поведінкою ОСОБА_4 здійснювати командиром військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення із військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за його місцем проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Початок строку покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік органом з питань пробації.
Речові докази по справі: наркотичну речовину – канабіс масою 0,76 г із первинним упакуванням №7366391, та наркотичну речовину – канабіс масою 36,8 г із первинним упакуванням №7366392, які поміщені в сейф пакет №5744777 та передані на зберігання до кімнати речових доказів ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області (с-ще Летичів, вул. І.Франка, 20) – знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України судові витрати на проведення експертизи в сумі 2 228,50 грн.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку через Деражнянський районний суд Хмельницької області, який його ухвалив, до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після проголошення вручається безпосередньо обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua