Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №337/1602/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1602/26

Номер провадження 2/337/1466/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом – відповідач) про зміну способу стягнення аліментів. В обгрунтування позову зазначила, що позивач і відповідач перебували у шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2016 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 750 грн щомісячно. Оскільки з моменту ухвалення вказаного рішення минуло вже майже 10 років, і аліменти у такому розмірі на сьогоднішній день є недостатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позивач звернулася до суду з позовом щодо зміни способу стягнення аліментів, а саме, просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

17.04.2026 від представника відповідача надійшов відзив, у якому сторона заперечила проти позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими. Вважає, що позивач в обгрунтування позову не надала доказів погіршення свого матеріального стану та покращення матеріального стану відповідача. Позивач не взяла до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача в іншому шлюбі народилася ще одна дитина, і він повинен утримувати цю дитину, а також дружину. Крім того, відповідач має проблеми зі здоров`ям – у 2025 році у нього виявили аутоімунне захворювання – запалення щитоподібної залози, яке є хронічним і лікування потребує додаткових матеріальних витрат. Також позивач не взяла до уваги, що реальний розмір аліментів, який сплачує відповідач, є вищим за 750 гривень, оскільки розмір аліментів не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

23.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому сторона не погодилася з доводами відповідача. Зазначила, що посилання відповідача на те, що він утримує свою дружину є надуманими та не підтверджені доказами її непрацездатності або наявністю інших правових підстав для її утримання. Відповідач не надав доказів погіршення матеріального стану або зменшення доходів. Надані документи щодо наявності захворювання не свідчать про обмеження працездатності або необхідність понесення значних витрат на лікування. Сплата відповідачем аліментів у мінімальному розмірі, визначеному законом, не свідчить про його добросовісність та не заперечує наявності підстав для зміни способу стягнення аліментів, у зв`язку з чим позивач наполягає на стягненні з відповідача аліментів у розмірі у розмірі однієї чверті заробітку (доходу).

В судове засідання сторони не з`явилися, від представників надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд встановив, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.07.2020 (справа № 337/1305/20-ц). Від указаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.04.2013, серія НОМЕР_1 .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2016 (справа № 337/2624/16-ц) з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 750 грн щомісячно.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Стаття 181 СК України визначає, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Абзац 2 частини 3 статті 181 СК України передбачає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позову в частині зміни способу стягнення аліментів, суд виходить з того, що існуючий спосіб стягнення та розмір аліментів (у твердій грошовій сумі, 750 грн щомісячно) вочевидь не забезпечує потреби дитини та її гармонійний розвиток.

Водночас, відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аналізуючи позиції сторін та докази в обгрунтування зазначених позицій, суд критично ставиться до наданих стороною відповідача доказів щодо стану здоров`я останнього. Надані суду письмові докази: результати лабораторного дослідження ТОВ Сінево від 15.05.2025, результати УЗД від 09.05.2025, направлення на дослідження без дати, висновок лікаря від 25.08.2025 (діагноз: АІТ, гіпертрофічна ф-ма, диф-но-вузлова клін.-лаб. еутиреоз. Інсулінорезистентність; Дієта №9 (зі зменшенням вуглеводів / солодощі, фрукти 350-400 г) до 14:00, каші, макарони тв. сортів, сез. овочі. З 14:00 — зелені овочі, білок. Фізичні навантаження: силові тренування. Глюкофаж 1000 мг — 1 т. на ніч. Через 3 місяці контроль індекс НОМА) не свідчать про стійку втрату працездатності, понесення значних витрат на лікування, реабілітацію чи підтримання якості життя. Також суд звертає увагу, що вказані обстеження відповідач проходив близько року тому, інших – більш актуальних – відомостей щодо незадовільного стану здоров`я відповідача, встановлення інвалідності або інших доказів непрацездатності суду надано не було.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що на утриманні відповідача перебуває ще одна (малолітня) дитина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Частиною 9 статті 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї чверті від усіх видів його доходів (заробітку), проте, враховуючи надані стороною відповідача докази, суд бере до уваги, що відповідач змушений також утримувати ще одну дитину, народжену в іншому шлюбі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/22677/23 (постанова від 19.06.2024), вирішуючи питання щодо законності зменшення розміру стягуваних з відповідача аліментів з 1/4 до 1/6 (у зв`язку з народженням ще однієї дитини в іншому шлюбі) виснував, що статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, водночас, виходячи із засад розумності, беручи до уваги наявність ще однієї дитини, вважає обґрунтованими аліменти у розмірі однієї шостої від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 10-11, 13, 76-77, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280, 354-355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2016 у справі № 337/2624/16-ц, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач – ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ