Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №299/1365/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________

Справа № 299/1365/26

Номер провадження 1-кп/299/113/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.03.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000077 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трифонівка Великоолександрівського району Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним про явище нелегальної міграції на території України, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 07.01.2026, вступив у злочинну змову з особою матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод з метою незаконного переправлення через державний кордон України громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який діяв під контролем правоохоронних органів.

Так, 07.01.2026 року, ОСОБА_6 , виконуючи вказівки особи матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України, залізничним сполученням прибув з м. Київ у м. Мукачево, де ОСОБА_6 , близько о 15 год. біля магазину «SPAR», за адресою: м. Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, буд. 98а, зустрів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на транспортному засобі марки «HONDA» моделі «ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , який за вказівкою останього відвіз ОСОБА_6 до с. Залужжя Мукачівського району.

Прибувши о 15 год. 40 хв. до с. Залужжя Мукачівського району, та зупинившись біля автомобільної дороги «Н09» в напрямку с. Дунковиця, до вказаного автомобілю під`їхав транспортний засіб, марки «OPEL», моделі «ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходилась особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України.

В подальшому, в ході розмови особи матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст. 332, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України, надав вказівки ОСОБА_6 , як необхідно правильно проїхати контрольований блок пост який розташований в напрямку державного кордону України, а також, щодо перетину державного кордону Україну, а саме розповіли ОСОБА_6 , як правильно перерізати колючий провід який протягнутий вздовж лінії державного кордону, як правильно в Угорщині потрапити в органи поліції, для оформлення біженства, про факт того, що ОСОБА_6 потрібно видалити всі повідомлення з телефону з особою матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України, та вимкнути телефон, а також обмотати його в фольгу, щоб не можна було його відслідкувати.

Надалі, в ході розмови особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України повідомив, ОСОБА_6 , про необхідність нікому не повідомляти, факт того, що ОСОБА_6 незаконно переправили через державний кордон України, оскільки особі матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України може загрожувати за вказане кримінальна відповідальність.

Також, особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України повідомив, ОСОБА_6 про факт співпраці з ОСОБА_4 , у організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.

Надалі, ОСОБА_6 за вказівками особи матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України переклав свій рюкзак у транспортний засіб останнього марки «OPEL», моделі «ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_2 , а сам сів у транспортний засіб марки «HONDA» моделі «ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_4 .

З метою, не бути викритим працівниками правоохоронних органів проїжджаючи стаціонарні блокпости ОСОБА_4 , надав вказівку ОСОБА_6 через додаток «BOLT», викликати таксі, яке ОСОБА_4 має в додатку «BOLT» підтвердити як водій, з готелю-ресторану «Корал» за адресою вул. Шенборна, буд. 38а, сел. Верхній Коропець Закарпатська область, до с. Пийтерфолво Берегівського району, та у зворотному напрямку до готелю - ресторану «Корал» за адресою вул. Шенборна, буд. 38а, сел. Верхній Коропець Закарпатська область, аргументуючи це тим, що так буде легше проїхати стаціонарні блокпости, повідомляючи працівникам правоохоронних органів, ДПСУ та ТЦК, що вони зараз повернуться назад.

Поряд з цим, ОСОБА_4 , повідомив, ОСОБА_6 , що нікуди повертатись вони не будуть, а залишиться до ночі біля лінії державного кордону України, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_6 .

В свою чергу, особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України, з рюкзаком ОСОБА_6 , в якому знаходились речі для незаконного перетину кордону, вирушив на транспортному засобі марки «OPEL», моделі «ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_2 , в напрямку державного кордону України, а саме, селища Вилок Берегівського району, попереду ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , з метою розвідування місцевості та не бути викритими працівниками правоохоронних органів.

В подальшому, ОСОБА_4 , виконавши покладені на нього обов`язки щодо сприяння у безперешкодному перевезенні ОСОБА_6 в бік державного кордону України, перевіз ОСОБА_6 через стаціонарні блокпости до селища Вилок Берегівського району, з метою передачі останнього особі матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України та подальшого його незаконного переправлення через державний кордон України.

Надалі, особа матеріали кримінального провадження відносно якого розслідуються у кримінальному провадженні №22025070000000156 від 15.10.2025 року, за ознаками вчинення злочинів передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК України, разом з ОСОБА_6 на транспортному засобі марки «OPEL», моделі «ZAFIRA», д.н.з. НОМЕР_2 прибув до с. Нове Село Берегівського району, Закарпатської області, що знаходиться контрольованому прикордонному районі поблизу державного кордону України, та зупинився у провулку біля вул. Головна у с. Нове Село Берегівського району, біля кафе «Зустріч» за географічними координатами 48.1190410, 22.8851857.

Таким чином, дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано вірно.

Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах підтримала державне обвинувачення у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в обвинувальному акті. Просила визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції зазначеної статті у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України просила звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк. Крім того, просила застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судових дебатах не заперечувала щодо запропонованих прокурором виду та міри покарання. Водночас просила суд при призначенні покарання врахувати особу обвинуваченого, його щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та позитивну характеристику. З огляду на наведене, захисник просила призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю один рік.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті та оголошені прокурором у судовому засіданні, відповідають дійсності.

Крім того, зазначив, що 07.01.2026 року йому зателефонував його товариш, матеріали кримінального провадження щодо якого виділені в окреме провадження, та повідомив про наявність роботи. Разом вони виконували роботи сантехнічного характеру, при цьому сам обвинувачений працював підсобним працівником. У подальшому вказаний товариш звернувся до нього з проханням допомогти у переправленні через державний кордон одного знайомого. На таку пропозицію він погодився. Того ж дня обвинувачений прибув до м. Мукачево, де на залізничній станції зустрів вказану особу, після чого вони разом вирушили автомобілем у напрямку смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області. Під час поїздки він зрозумів, що пасажир особисто не знайомий із його товаришем, матеріали кримінального провадження щодо якого виділені в окреме провадження, та усвідомив, що фактично залучений до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним переправленням особи через державний кордон України.

Оскільки обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти вказаних вище фактичних обставин кримінального провадження, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, після роз`яснення наслідків розгляду справи без дослідження всіх доказів, задовольнив клопотання прокурора, за згодою обвинуваченого і його захисника, визнав достатнім, після допиту обвинуваченого, дослідити подані та долучені до кримінального провадження № 22026070000000077 від 25.03.2026 року докази, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.

Суд, оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази в їх сукупності: показання обвинуваченого, які узгоджуються між собою та є взаємопов`язаними та достатніми, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усунення перешкод, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.332 КК України, яке у відповідності до ч.5 ст.12 КК України належить до тяжких злочинів.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, проходив військову службу в ЗС України, нагороджений відзнакою МОУ за сприяння обороні, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, не судимий, визнав свою вину та щиро розкаявся.

Окрім наведеного, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання, суд враховує також досудову доповідь стосовно нього, відповідно до якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих громадян. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів у межах, визначених законодавством.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбаченими ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбаченою ст.67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого є можливим без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд вважає необхідним та доцільним застосувати до нього покарання в межах санкції ч.2 ст.332 КК України, та визначити йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст.76 КК України, яке у відповідності до ч.2 ст.65 КК України буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Водночас санкція ч.2 ст.332 КК України передбачає обов`язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання суд враховує, що вчинення кримінального правопорушення було безпосередньо пов`язане з використанням обвинуваченим транспортного засобу та реалізацією ним функцій водія.

Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів під час проїзду стаціонарних блокпостів ОСОБА_4 надав вказівку особі, яку супроводжував, через мобільний додаток «BOLT» викликати таксі, яке надалі він мав підтвердити у вказаному додатку як водій. Таким чином, використання транспортного засобу та статусу водія було одним із засобів реалізації злочинного умислу та сприяло вчиненню кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами є обґрунтованим, необхідним та таким, що відповідатиме меті покарання, визначеній ст. 50 КК України, сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень та забезпечить належний превентивний вплив на засудженого.

Обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання закінчився 30.05.2026 року. При цьому, клопотань про обрання запобіжного заходу прокурором у ході судового розгляду не заявлялось.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді було накладено арешт на майно з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, зобов`язаний вирішити питання щодо скасування арешту майна.

Оскільки судовий розгляд у даному кримінальному провадженні завершено ухваленням вироку, а необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді у межах цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, арешт майна, накладений під час досудового розслідування, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України з урахуванням їх правового статусу, властивостей та значення для кримінального провадження.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку та відповідно до положень статті 124 КПК України, процесуальні витрати, понесені у зв`язку із залученням експерта та проведенням судової експертизи у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в документально підтвердженому розмірі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.100, 124, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк випробування ОСОБА_9 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 23 січня 2026 року (справа № 308/413/26, провадження 1-кс/308/378/26), на транспортний засіб марки «HONDA» моделі «ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації транспортного засобу ( НОМЕР_3 ), та ключі запалювання до даного транспортного засобу, після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки Apple Iphone 14 Pro Max, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з картою мобільного оператора № НОМЕР_6 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 – передати ОСОБА_4 , як законному власнику;

- транспортний засіб марки «HONDA» моделі «ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації транспортного засобу ( НОМЕР_3 ), та ключі запалювання до даного транспортного засобу - передати ОСОБА_10 , як законному власнику.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 20.03.2026 року № СЕ-19/107-26/2214-ВЗ у розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийОСОБА_1