Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №208/8087/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/637/26 Справа № 208/8087/25 Головуючий у першій інстанції: Савранський Т. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Агєєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Заводського районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Кам`янського у цивільній справі № 208/8087/25 від 19 червня 2025 року виданого за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», залишено без розгляду та повернуто її боржнику. Повертаючи заяву місцевий суд посилався на те, що боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_1 та звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про скасування судового наказу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Встановлено, що 19.06.2025 року Заводським районним судом м. Кам`янського видано судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» заборгованість по оплаті за теплопостачання у розмірі 27507,18 грн, а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 302,80 грн.

03 липня 2025 року боржник звернувся до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування заяви зазначено, що заборгованість утворилася більше 12 років тому та належить його батькам, а не йому. Він не є боржником у цьому провадженні, бо не укладав договорів на надання комунальних послуг, вказує на порушення стягувачем строків позовної даності. На підставі викладеного, просить скасувати судовий наказ.

Частиною 1 статті 160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною 6 статті 171 ЦПК України встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.19 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 23.12.2011 №14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, що заява про скасування судового наказу за формою і змістом має відповідати вимогам статті 105 ЦПК (1618-15) та має бути подана протягом десяти днів із дня отримання надісланих боржникові документів, визначених статтею 104 ЦПК (1618-15). Така заява може бути подана як боржником чи його представником, так і органами та особами, яким у випадках, встановлених законом, надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (частина перша статті 45, частина друга статті 105 ЦПК), із зазначенням підстав для такого звернення до суду в інтересах боржника.

Заява про скасування судового наказу не може бути подана стягувачем. Скасування судового наказу з ініціативи суду також не допускається.

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення щодо заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/1174/20 зазначено, що спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого опалення у розмірі 27507,18 грн заявлена на підставі укладеного 06 вересня 2017 року у письмовій формі договору між КП КМР “Тепломережі” та ОСОБА_1 .

Однак, згідно доводів ОСОБА_1 , останній вказаний вище договір від 06.09.2017 не підписував, заборгованість виникла не з його вини.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно долученої до заяви про видачу судового наказу копії договору укладеного 06 вересня 2017 року між КП КМР “Тепломережі” та ОСОБА_1 , він не містить підпису заявника, що підтверджує доводи апелянта про наявність спору, недоведеність факту укладання договору в належний спосіб та недоведеність створення для заявника юридичних зобов`язань за цим договором.

Крім того, слід зазначити, з тексту судового наказу, виданого Заводським районним судом м.Кам`янського Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року не можливо встановити, за який саме період часу стягується з ОСОБА_1 сума заборгованості по оплаті теплопостачання.

Колегія звертає увагу, що наказне провадження є безспірним, тобто в такому порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер; заперечення боржника щодо вимог стягувача (про наявність суперечності щодо обов`язку оплати боржником послуг, невизначеності періоду користування послуг, за який стягується заборгованість, непогодження боржника із сумою боргу) свідчать про наявність спору про право.

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про залишення заяви без розгляду та повернення її боржнику.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 03 липня 2025 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складений 17 червня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

О.В. Агєєв