Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №177/1968/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1968/26

Провадження № 3/177/449/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 червня 2026 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

29.05.2026 року о 10-25 год., на 114 км траси Н-11, Криворізького району Дніпропетровської області водій, ОСОБА_1 керував автомобілем марки AUDI A6 днз НОМЕР_1 , будучи особою, яка 20.12.2023 тимчасово обмежена у праві керування транспортними засобами на підставі постанови Другого відділу державної виконавчої служби Баштанського району Миколаївської області (номер виконавчого провадження № 56129829), тим самим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.

Вказані дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 126 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, у судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань, в тому числі щодо відкладення розгляду справи суду не надав, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки зазначена поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, направлена на затягування розгляду справи та нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтями 126 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимогами ст. 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Санкція ч.3 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення № ЕПР 1 № 678488 від 29.05.2026, який складено уповноваженою особою та в якому викладені обставини правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП, зауважень вказаний протокол не містить, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень в силу ст. 63 Конституції України;

- постановою державного виконавця Криворізького відділу ДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 20.12.2023, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Факт обізнаності з вказаним обмеженням, ОСОБА_1 не заперечував під час спілкування з поліцейським вказав, що воно зумовлено несплатою аліментів, що зафіксовано на відеозаписі.

- відеозаписом з місця події на якому зафіксовано факт руху ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, а також визнання ним факту обізнаності з існування обмеження у праві керування транспортним засобом, у зв`язку з несплатою аліментів.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП за ознаками – керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Беручи до уваги викладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.3 ст.126 КУпАП в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 30, 40-1, ч. 3 ст. 126, 283, 284, 289 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за цим законом у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя М.В. Березюк