Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №202/1065/26
Суддя: Слюсар Л. П.
Справа № 202/1065/26
Провадження № 2/202/2728/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря судового засідання – Коваленко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 у лютому 2026 року засобами поштового зв`язку звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 грудня 2003 року Виконкомом Рідкодубівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис № 10. Від цього шлюбу позивач та відповідач дітей не мають. Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, через протилежні характери та різне ставлення до життя. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені з 06.03.2023 року, з цього часу спільне господарство не ведеться та проживають окремо. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечить інтересам позивача. Надання строку на примирення є недоцільним. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей» територіальна підсудність справ Краснолиманського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2026 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 25 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбуприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати цивільну справу без її участі. У разі неявки відповідача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом здійснення оголошення на офіційному сайті «Судова влада» (з огляду на місце реєстрації). Додатково повідомлявся шляхом направленням судової повістки смс-повідомленням на наявний в матеріалах справи номер телефону. Відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.
Враховуючи, що позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважаєза можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 06 грудня 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») уклали шлюб, який зареєстровано Виконкомом Рідкодубівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 10 (а.с. 5).
Також встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільних дітей, між ними примирення неможливе.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім`ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім`ї є протилежні погляди на шлюб та сім`ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про залишення її прізвища після розірвання шлюбу без змін, суд вважає необхідним залишити його без змін.
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст. ст. 104, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 141, 259, 263-265, 268, 280-285 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 грудня 2003 року Виконкомом Рідкодубівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області, актовий запис № 10 – розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити без змін.
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 17 червня 2026 року.
Суддя Л.П. Слюсар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua