Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №211/1686/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1686/26

Провадження № 2/211/3232/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

при секретарі Андрійченко А.Ю.,Є

розглянувши у3 відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Р.П., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заявлених позовних вимог, зокрема, вказується, що на підставі судового наказу, який був виданий 16.06.2021 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу з ОСОБА_2 на Користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до їх повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виповнилось 18 років, у зв`язку з чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до її повноліття. Станом на даний момент, донька зареєстрована та проживає з позивачкою. Саме позивачка забезпечує її житлом, одягом, лікуванням та надає кошти на побутові витрати. Враховуючи, що відповідач є працездатним, виходячи із засад розумності, добросовісності і справедливості, та беручи до уваги ту обставину, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, такі батька, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 , які були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не з`явились.

Представник позивачки ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справу у їх відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі судового наказу, який був виданий 16.06.2021 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до їх повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виповнилось 18 років, у зв`язку з чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до її повноліття.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батьків та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.1991 та на була чинності для України 27.09.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Як передбачено статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і(або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч.3 ст.181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст.192 ч.1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів може тягнути і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

У зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначенихст.182-184СКУкраїни.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст.182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; і інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч.2 ст.182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України №6-143цс 13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних право відносинах підлягає застосуванню не лише норми ст.192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, з окрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 статті 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їхнє утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загально відомими та не потребують доказування.

Із урахуванням цього, доведеним є факт, що потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру шляхом зміни способу їх стягнення.

Суд наголошує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дітей таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представником відповідача належних доказів суду не надано.

Обґрунтовуючи вимоги про зміну розміру стягнення аліментів позивач зазначила, що визначений судом розмір аліментів не забезпечує нормального розвитку дитини та її належного матеріального утримання, яке зросло з її віком та новими потребами, і тому позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бут меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Huntv.Ukraine) (Заява№31111/04) вказав нате, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків(п.54).

Беручи до уваги, що з моменту присудження аліментів дитина сторін підросла і витрати на її утримання зросли, враховуючи, що спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, від так саме на неї лягає основний тягар по її утриманню та вихованню, а також те, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зміну розміру стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Визначаючи аліменти в частці від заробітку суд враховує те, що відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, оскільки зворотного під час судового розгляду доведено не було, доказів незадовільного майнового стану, а також розміру щомісячного доходу, тощо, представником відповідача суду не надано, а тому приходить до висновку про наявність підстав для зміни розміру стягнення аліментів.

Така зміна розміру стягнення аліментів не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, так і інтересам спільної дитини, а визначений розмір аліментів є необхідним для забезпечення життєдіяльності неповнолітньої дитини сторін та збереження того рівня життя, який діти мають тоді, коли утримуються обома батьками та отримують надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька, у сім`ї, є розумним, співмірним, не суперечить нормам матеріального права, та відповідатиме засадам справедливості та добросовісності.

Сплата аліментів при визначеному новому способі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Суд знаходить, що згідно вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір, оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2021 року у справі №211/3452/21 (провадження №2-н/211/1149/21) та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПГІ НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини.

Судовий наказ, виданий 16.06.2021 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі №211/3452/21 (провадження №2-н/211/1149/21) - відкликати після набрання чинності даним рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Юзефович