Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №521/18852/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Номер справи: 521/18852/25

Номер провадження:1-кп/521/1172/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №521/18852/25 щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , колишнього стрільця – номера обслуги 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений день та час, ОСОБА_4 , знаходячись в невстановленому місці, незаконно придбав, шляхом привласнення знахідки, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у прозорому полімерному пакеті та згортку з фольги. Після чого, усвідомлюючи, що в полімерному пакеті та згортку з фольги знаходиться наркотичний засіб або особливо небезпечна психотропна речовина, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 поклав полімерний пакет та згорток з фольги з особливо небезпечною психотропною речовиною до власного гаманця, та таким чином почав незаконно зберігати при собі, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту.

В подальшому, 11.09.2025 в період часу з 18:45 годин по 18:50 годин, співробітниками відділу поліції № 1 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області було проведено огляд місця події, а саме приміщення казарми роти військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого, було виявлено прозорий полімерний пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP та згорток з фольги з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, із кількісним вмістом 1,655г, 0.151г. 0.018г. 0.028г. 0.0005г, а усього загальним кількісним вмістом 1,8525г, що складає великий розмір відповідно до таблиці №2 до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», який належав ОСОБА_4 і який він незаконно придбав та незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, показання обвинуваченого суд оцінює як достовірні та такі, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання вини.

Незаконне придбання та зберігання ОСОБА_4 наркотичних засобів та психотропної речовини, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України, у великих розмірах, без мети збуту, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними принципами призначення покарання, зазначеними в ст. 50, 65 КК України.

Суд визнає пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у період невідбутого покарання, тому розцінює поведінку обвинуваченого, як таку, що свідчить про його небажання самовиправлення та про тенденцію до продовження злочинної діяльності.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2024 року, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, покарання на сьогоднішній день не відбуто.

Частинами 1,4 ст. 71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує частину покарання за попереднім вироком та остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, та й від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Згідно зі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7131 гривня 20 копійок за проведення експертних досліджень підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп. 2 п. 4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дій, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема встановивши ризик переховування обвинуваченого від суду у зв`язку із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку суду, належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначаючи питання про зарахування до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строку його попереднього ув`язнення, суд виходить з положень ст. 72 КК України, в редакції, яка діє на час ухвалення вироку.

Керуючись ст.ст. 369-374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2024 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 1 років 8 місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дати набрання вироком законної сили. Відповідно до положень ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення в період з 29.04.2026 до дати набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси від 15.09.2025 року – скасувати.

Речовий доказ:

- згорток з фольги з вмістом кристала білого кольору та скляною піпеткою, а також зіп-пакет з кристалічною речевиною бежевого кольору – знищити ;

- кристалічні речовини масами 2,064 г, 0,191 г які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP у речовині становить 1,655г, 0,151 г. Домішки кристалічної речовини, у речовині рослинного походження коричневого кольору масою 0,089г, нашарування речовини всередині скляної трубки, нашарування речовини на фрагменті липкої стрічки які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP становить 0,018г, 0,028г, 0,0005г., які зберігаються в сейф-пакеті №67600062 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 7131 гривню 20 копійок.

На вирок може бути подана сторонами апеляція в Одеській апеляційний суд через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_5