Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №159/853/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №159/853/26

Суддя: Шишилін О. Г.

Справа № 159/853/26

Провадження № 1-кп/159/376/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області кримінальне провадження №12026035550000021 по обвинуваченню

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ковеля, Волинської області, не працює, не одружена, з середньо-спеціальною освітою, громадяники України, українки, не судимої, проживає: АДРЕСА_1

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 25 січня 2026 року близько 03 год 30 хв, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, під приводом здійснення телефонного дзвінка, не маючи намір його повертати, попросила у ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 15С» кольору Midnight Black з об`ємом пам`яті 4/128 ГБ вартістю 4473,33 грн., з яким вийшла з квартири та не повернулась, таким чином заволодівши чужим майном шляхом обману. В подальшому, ОСОБА_5 розпорядилася майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому майнової шкоди на суму 4473,33 грн..

Потерпілий у судовому засіданні просив призначити обвинуваченій не суворе покарання.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину в скоєні кримінального правопорушення визнала повністю та показала, що як зазначено в обвинувальному акті перебуваючи в квартирі потерпілого взяла у нього телефон з метою подальшого продажу. Вартість телефона не оспорює, у вчиненому розкаюється.

У зв`язку з тим, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину, в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, суд розцінює його показання як об`єктивні, які відповідають фактичним обставинам і вважає достатнім розглянути справу без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалення вироку відповідно до ч.3 ст..349 КПК України.

Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина ОСОБА_5 доведена повністю, її умисні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся, що судом враховується як обставини які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

ОСОБА_5 , вчинила кримінальний проступок, має постійне місце проживання, не одружена, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судима.

Разом із тим суд враховує положення ст. 50 та ч.2 ст.65 КК України в яких зазначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Санкція ст.190 ч.1 КК України передбачає мінімальне покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34000 грн. до 51000 грн., який відповідно до ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

В судовому засіданні, обвинувачена повідомила суду, що вона не працює, доходу не має.

Збитки потерпілому не відшкодовані і потерпіла повідомила, що не має можливості наразі їх відшкодувати.

Отже за відсутності реального доходу та наведених обставин, дає суду підстави вважати, що призначення покарання у виді штрафу навіть в мінімальній межі кримінального закону, є для обвинуваченої надмірним тягарем, яке вона не зможе виконати з об`єктивних причин та застосування покарання у виді штрафу не буде ефективним заходом примусу для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Тому, призначення покарання у виді громадських робіт є тим необхідним да дієвим заходом примусу для виправлення ОСОБА_5 , а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувано. Клопотань про застосування запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Витрати на залучення експерта в сумі 1337,10 грн. підлягають відшкодуванню обвинуваченим на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 210 годин.

Стягнути з ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1337,10 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення учасникам.

Головуючий:ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua