Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №953/12005/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 953/12005/25

Провадження № 2/645/1021/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в спрощеному провадженні в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», від імені та в інтересах якого діє представник – Лановий Є.М., звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 2622083 від 20.08.2019 у розмірі 18120,00 грн; судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн просять покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту № 2622083 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000,00 грн із зобов`язанням сплачувати кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі шляхом перерахування суми кредиту. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 18120,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн; заборгованість за відсотками - 6120,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн. 10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя капітал» було укладено Договір факторингу №АК-10/06/2025, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем. 07.07.2025 між ТОВ «Секвоя капітал» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було укладено Договір факторингу №ДФ-07072025, відповідно до якого ТОВ «Секвоя капітал» відступило ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем. При цьому, заборгованість відповідачем не сплачена. Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 12.11.2025 вказана цивільна справа передана Немишлянському районному суду міста Харкова для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 22.12.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 10.04.2026 задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ«СЕНС БАНК» інформацію щодо карткового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідь з АТ «СЕНС БАНК», на виконання ухвали суду від 10.04.2026, з відомостями про банківську картку надійшла до суду 24.04.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У матеріалах справи міститься заява представник позивача – Ланового Є.М., яка надійшла на адресу суду 05.05.2026, в якій останній просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.

20.08.2019 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту № 2622083 (далі - Кредитний договір, Договір, Договір № 2622083), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у розмірі та на умовах, визначених цим договором, у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом й інші платежі у відповідності до умов Договору в національній грошовій одиниці України – гривні. Невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua (далі – https://alexcredit.ua/umovi) (п.п. 1.1, 1.3 Договору).

Відповідно до п.п. 1.4, 1.6, 1.7, 1.9, 1.13 сума кредиту (основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 12 000,00 грн. Ставки нарахування процентів і розмір пені за цим Договором: Базова процентна ставка за один день користування кредитом – 1,7%; Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,02%; Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%; пеня за один день користування кредитом поза узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%. У випадку використання кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів (включаючи дострокове погашення кредиту) позикодавець сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.4. Договору суми кредиту. Сторони встановлюють узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 19.09.2019 р. (включно).

Дата надання кредиту, узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), проценти за користування кредитом, реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у графіку платежів, що визначається у додатку № 1 до цього договору та є невід`ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення зобов`язань до спливу узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії базової і спеціальної процентної ставки у випадку погашення заборгованості поза межами узгодженого строку повернення кредиту. За цим Договором позичальник сплачує суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойки (пені, штрафи), які можуть нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків емітентів платіжних карт, які використовує позичальник (п. 1.8 Договору).

У додатку №1 до Договору №2622083 сторонами був узгоджений Графік платежів за договором про надання кредит №2622083 від 20.08.2019.

Відповідно до п.п.7.2, 7.3, 7.10 Договору уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим договором та https://alexcredit.ua/umovi, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх. Сторони підтверджують, що даний електронний Договір, всі додатки до нього, додаткові угоди, правила мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені у письмовій формі. Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на сайті кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст . 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». підписання позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка відповідно до п. 2.25. https://alexcredit.ua/umovi містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо наявності кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, загального розміру кредиту, узгодженого строку повернення кредиту. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та комбінацією логіну та пароля особистого кабінету позичальника.

ОСОБА_1 , відповідно до умов Договору, підписав Договір про надання кредиту № 2622083 від 20.08.2019 за допомогою одноразового ідентифікатору «2622083».

Згідно з п.1.10. Договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

З листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» (вих. № 5964-ВП від 18.09.2025), діє в межах угоди з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на переказ коштів № ВП-220817-1 від 22.08.2017, вбачається, що за дорученням ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» 20.08.2019 було здійснено переказ коштів на суму 12000 (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) грн на картку з маскою картки № НОМЕР_1 , код авторизації unknow, номер транзакції в системі WayForPay – 32500130943923577346328579499453.

Окрім того, на виконання ухвали суду від 10.04.2026 з АТ«СЕНС БАНК» надійшла відповідь, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкрито картку № НОМЕР_3 , рахунок до картки № НОМЕР_4 (валюта Українська гривня).

Також, суду надано виписку з рахунка приватного клієнта № 802568-2026/0420 (з номером особового рахунку НОМЕР_4 ) за період з 20.08.2019 по 23.08.2019, з якої вбачається що відповідачу 20.08.2019 року о 17.37 год. були нараховані кошти у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 2622083 від 20.08.2019 станом на 06.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 18120,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту – 12000,00 грн; заборгованість за відсотками - 6120,00 грн.

Заперечень щодо правильності розрахунку відповідачем не заявлено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким підписом за договором № 2622083 від 20.08.2019 був електронний підпис одноразовим ідентифікатором - 2622083.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупність інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Аналогічної позиції висловлена в поставові КЦС ВС від 15.01.2025 року у справі №753/16762.

Суд доходить висновку, що між сторонами був укладений Кредитний договір №2622083 і ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2622083 від 20.08.2019.

Також, на підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копію платіжної інструкції №185 від 16.06.2025 року відповідно до якої ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» здійснило переказ коштів ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» у розмірі 1 900 000,00 грн, призначення платежу: Оплата за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, відповідно до Договору Факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 р. ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2622083 від 20.08.2019 у розмірі 18120,00 грн.

07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 - боржника за Кредитним договором № 2622083 від 20.08.2019.

Також, на підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копію платіжної інструкції №812 від 08.07.2025 року, з якої вбачається, що ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» (назва якого змінена на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС»), здійснило переказ коштів ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» у розмірі 2012173,75 грн, призначення платежу: Оплата ціни придбання згідно Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 р., без ПДВ.

Відповідно до наказу № 70-к від 01.07.2025 на виконання рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 перейменовано з 01.07.2025 ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2622083 від 20.08.2019 у розмірі 18120,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості перед новим кредитором - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» яка становить 18120,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту – 12000,00 грн; заборгованість за відсотками - 6120,00 грн є обґрунтованою.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» надіслало на поштову адресу відповідача Досудову вимогу (вих.№2622083 від 10.07.2025) про необхідність погашення заборгованості за Договором № 2622083 від 20.08.2019 в сумі 18120,00 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов`язання з повернення кредитних коштів первісним кредиторам.

Позивачем заявлено позовні вимоги в межах суми та складових розміру вимог, які мали первісні кредитори.

Відступленням права вимоги є договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15№ «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов`язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Аналогічної правової позиції дотримується і КЦС ВС в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Кредитний договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, а також договори факторингу, укладені між кредиторами та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Зважаючи, що умови договору факторингу виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

Відповідачем не надано доказів, що ним належним чином виконувались зобов`язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.

З огляду на викладене вище, оскільки відповідач свої зобов`язання за умовами Договору № 2622083 від 20.08.2019 у повному обсязі не виконав, доказів відсутності своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання кредиту № 2622083 у розмірі 18120,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту – 12000,00 грн; заборгованість за відсотками - 6120,00 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК СОЛВЕНТІС», в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Лівак І.М. укладено договір про надання правової допомоги №43657029 від 01.07.2025.

Відповідно до копії акту № 2622083 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) вартість наданих послуг становить на суму 6000,00 грн, з яких: правовий аналіз спірних обставин 2250,00 грн, складання позовної заяви 3000,00 грн, формування додатків до позовної заяви 750,00 грн.

Також, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію додаткової угоди № 2622083 від 30.09.2025 за умовами якого було розширено предмет договору, а саме щодо представництва та захисту інтересів ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , копію детального опису робіт (наданих послуг).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 висловив позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не надходило.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що витрати пов`язані з оплатою правової допомоги у розмірі 6000,00 грн є співмірними позовним вимогам.

Відповідно до платіжної інструкції № 2622083 від 28.10.2025 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (коефіцієнт 0,8 від ставка судового збору визначеної Законом України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Договором про надання кредиту № 2622083 від 20.08.2019 у розмірі 18120,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн; заборгованість за відсотками - 6120,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями - 0,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17.06.2026.

Суддя О.Ю. Алтухова