Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №352/1273/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1273/26

Провадження № 3/352/366/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суд Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з відділення поліції №1(м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за наступних обставин:

08.05.2026 року о 01 год 40 хв по вул. Миру в с. Угринів водій керуючи мотоциклом Yamaxa, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну під час наїзду на штучну нерівність втратив рівноваги та допустив падіння. При ДТП водій отримав тілесні ушкодження, а транспортний засіб отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 є особою з інвілідністю із вадами слуху та мовлення. Удень події транспортним засобом не керував, оскільки останній не вдалось завести. В той же час прямуючи додому та ведучи поруч із собою мотоцикл впав та отримав тілесні ушкодження у зв`язку з чим був госпіталізований в лікувальний заклад. Просив провадження у справі закрити.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ЕПР1№660150 від 08.05.2026 року про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , довідкою КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 1535 від 08.05.2026 року, рапортом працівника поліції, фототаблицями місця ДТП.

Згідно з п.2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Як встановлено судом ОСОБА_1 допустив порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.124 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1 ПДР України, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу та повністю доведено в суді.

Одночасно суд вважає необгрунтованим посилання представника на відсутність факту керування мотоциклом, оскільки з відеоматеріалів вбачається як ОСОБА_1 та мотоцикл, розвернутий горизонтально, на місці події знаходяться на відстані один від одного, що не могло бути внаслідок падіння не з мотоцикла, так як у випадку коли б ОСОБА_1 просто котив його поруч із собою та впав, то вони б знаходились поруч. Крім того отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження не є характерними при падінні особи з висоти власного росту.

В той же час, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься постанова серії ЕНА від 08.05.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 як водія мотоцикла притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Як встановлено в судовому засіданні штраф сплачено, що свідчить про неоспорення ОСОБА_1 обставин, зазначених у постанові.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, а отже від сплати судового збору останній підлягає звільненню.

Щодо адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУПАП дійсно встановлено відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів.

В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Проте слід підкреслити, що відповідальність за вказаною нормою закону настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку проведення огляду.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При цьому пунктами 9, 12 Порядку визначено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове. У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 8 Інструкції №1452/735 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі скоєння ДТП, коли є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння водіїв-учасників цієї пригоди є обов`язковим. І такий огляд проводиться виключно у закладі охорони здоров`я із дослідженням з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому згідно п.2 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Однак, у даній справі визначений вказаними нормами права порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння було порушено працівниками поліції.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№660153 від 08.05.2026 року: о 01 год 40 хв по вул. Миру в с. Угринів водій керуючи мотоциклом Yamaxa, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку на місці зупинки із використанням приладу газоаналізатора Драгер 6810, відповідно до тесту№11070 результат позитивний 1,68 проміле, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України.

З переглянутого відеозапису судом встановлено, що поліцейські прибули на місце ДТП, де побачили ОСОБА_1 , який лежав на асфальті на півній відстані від мотоцикла, згодом приїхали швидка медична допомога та ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу з тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок ДТП. Поліцейські прибули до медичного закладу де ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройшов тест за допомогою газоаналізатора Драгер на визначення стану сп`яніння.

Як вбачається з довідки «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» № 1535 від 08.05.2026 року, ОСОБА_1 оглянутий спеціалістами, встановлено діагноз: забій нижньої частини спини та таза, забій правого ліктьового суглоба. Алкогольне сп`яніння, алкотест 2, 09 ‰.

В той же час, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, складений саме за результатами пройденого ОСОБА_1 огляду в медичному закладі, що проведений працівниками поліції, а не лікарем, що підтверджується викладеною фабулою в протоколі.

Так, пунктом 13 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 встановлено, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 14 Інструкції №1452/735).

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (пункт 15 Інструкції №1452/735).

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (пункт 16 Інструкції №1452/735).

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». (пункт 17 Інструкції №1452/735).

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я (пункт 18 Інструкції №1452/735).

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (пункт 19 Інструкції №1452/735).

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункт 20 Інструкції №1452/735).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (пункт 21 Інструкції №1452/735).

Відповідно до п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного, оскільки огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог КУпАП та вищевказаних інструкцій, він вважається недійсним, а тому суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 є недоведеною поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, на підставі ст.124, 130, 266 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.