Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №367/10871/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10871/25

Провадження №2/367/961/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року Ірпінського міського суду Київської області в складі:

головуючого – судді Третяк Я.М.

за участю секретаря – Люліної О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (одна четверта) частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, тобто до 30.06.2029.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона спільно проживала з відповідачем з грудня 2006 року. Починаючи з липня 2007 сторони спільно не проживають.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_4 , батьком якого є відповідач.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2-460/2010 стягнуто аліменти з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, до повноліття сина.

Окрім того зазначила, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.05.2025 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.01.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, тобто до 30.06.2025.

Зазначала, що на цей час син продовжив навчання та є студентом факультету права міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та навчається на І курсі денної форми навчання, рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) на контракті.

Посилалася не те, що син проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні. Позивач не має можливості утримувати самостійно їх спільного з відповідачем сина, оскільки не працює, у зв`язку з чим син потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.05.2025 не виконує, аліменти не сплачує, оскільки оскаржує зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ураховуючи, що добровільної згоди з приводу матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, між сторонами не досягнуто, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.09.2025 зазначену позовну заяву розподілено для розгляду судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою від 22.09.2025 за вказаним позовом відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2026 витребувано від Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) довідку про доходи (нараховане та виплачене грошове забезпечення та інші види доплат) за шість місяців військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

07.01.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на його утриманні знаходяться непрацездатні мати і батько, які є інвалідами 2 групи довічно та отримують мізерну пенсію. Так, розмір пенсії у січні 2025 року матері – ОСОБА_5 склав 6 038,66 грн, а батька – ОСОБА_6 5 019,56 грн. Вказав, що щомісячно надає їм матеріальну допомогу в межах своїх фінансових можливостей.

Враховуючи викладене просив розгляд справи про стягнення аліментів провести без його участі, стягнути з нього на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 (одна восьма) від заробітку (доходу).

20.05.2026 від позивача надійшла заява, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (змінила прізвище на ОСОБА_8 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 року у справі № 2-460/2010, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, до повноліття сина.

Рішенням Ірпінського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 29.01.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, тобто до 30.06.2025 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 – задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2025 року в частині визначення розміру аліментів та в частині зазначення строку з якого підлягають стягненню аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінити, зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 щомісяця аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину, починаючи з 19 лютого 2025 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади Ірпінської територіальної громади від 29 серпня 2025 року та копією відмітки, проставленої в паспорті позивача.

Згідно з довідкою від 26 серпня 2022 року №1-1728/25 ОСОБА_3 є студентом Факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та навчається на І курсі. Форма навчання – денна; початок навчання – 01.09.2025; термін закінчення навчального закладу – 30.06.2029.

01.09.2025 між Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та ОСОБА_3 укладено договір № 378/25н-ФПМВ про навчання у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

01.09.2025 між Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та ОСОБА_3 укладено договір № 378/25д-ФПМВ про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців. Згідно розділу ІІІ вказаного договору, загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 257 500,00 грн.

Також встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_3 , має на утриманні непрацездатних батьків, які є інвалідами ІІ групи довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 .

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог щодо права позивача на стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з такого.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Частиною другою статті 199 СК України встановлено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до статті 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.

Виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Статтею 200 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Тобто на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання та чи повнолітні дочка, син, що продовжують навчання, у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача ОСОБА_2 , проходить навчання за денною формою в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, як батько повнолітнього чина, повинен матеріально його утримувати, і має змогу надавати утримання, а тому існують підстави для застосування статті 199 СК України та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої сина, який продовжує навчання.

Разом з тим, заявляючи позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, позивачем не було обґрунтовано розміру матеріальної допомоги, якої вона потребує у зв`язку з утриманням повнолітнього сина, що продовжує навчання, на підтвердження розміру щомісячних витрат на його утримання не надано відповідних доказів.

Так, позивачем на підтвердження оплати вартості навчання сина ОСОБА_3 долучено до матеріалів справи копію квитанції від 07.08.2025 на загальну суму 32 188,00 грн., разом з тим платником вказаних коштів зазначено ОСОБА_9 .

З аналізу змісту наведеної норми ст. 199 СК України вбачається, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Частиною другою статті 200 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до правових висновків, Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 466/532/16-ц, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду в справі № 635/1139/17 від 20 травня 2020 року, зазначено, що при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Таким чином, лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог у розмірі, заявленому позивачем.

Разом з тим, позивачем не наведено у позовній заяві розрахунку щомісячних витрат на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Також суд враховує надані відповідачем докази про наявність у нього на утриманні непрацездатних батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є особами з інвалідністю II групи довічно.

Отже, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд приймає до уваги обставини, зазначені у статті 182 СК України та, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, враховує правомірні очікування позивача на отримання аліментів, оскільки вона утримує його у зв`язку з неможливістю сина працевлаштуватися та отримувати дохід, суд вважає за можливе визначити до стягнення аліменти у розмірі 1/8 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 15.09.2025 та до закінчення навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більш ніж до досягнення 23-річного віку.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів, спрямований на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, в зв`язку з навчанням, що потребує коштів на проїзд до навчального закладу, харчування, купівлю приладдя для навчання, тощо.

У зв`язку з вищевикладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх часткове задоволення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.09.2025 і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, тобто до 30.06.2029, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням- http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Я.М.Третяк