Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №296/14775/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14775/25

2/296/1846/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

свідка ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони є подружжям, шлюб між ними зареєстрований 21 жовтня 2000 року. 05 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено спадковий договір, відповідно до умов якого набувач – ОСОБА_4 зобов`язалась виконувати передбачені цим договором розпорядження відчужувача ОСОБА_1 та в разі його смерті набуває право власності на належну йому квартиру АДРЕСА_2 . Відповідно до умов спадкового договору відповідач зобов`язалась надавати необхідну матеріальну допомогу; забезпечувати позивача необхідними ліками, вартість яких визначається рецептами та рекомендаціями лікарів; у разі хвороби відчужувача – здійснювати його догляд, брати участь у лікуванні, відвідувати його у разі перебування у лікарні; виконувати дрібний ремонт квартири або надавати кошти на дрібний чи капітальний ремонт.

Позивач вказує, що ОСОБА_4 не виконує свої обов`язки за спадковим договором. З 27 грудня 2024 року вона покинула місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , її місцезнаходження невідоме. Крім того, позивач заявляє, що ОСОБА_4 самовільно забрала речі з квартири, пошкодила майно, яке знаходиться в цій квартирі.

На підставі наведеного позивач просить розірвати спадковий договір від 05 квітня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 4677, та зняти заборону відчуження нерухомого майна – квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Стражник Т. О., зареєстровану в реєстрі за № 4678.

Ухвалою судді від 29 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи (всіх документів, які перебували та супроводжували) щодо укладення спадкового договору від 05 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4

17 квітня 2026 року на виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшла належним чином завірена копія спадкового договору посвідченого 05 квітня 2023 року за реєстровим номером № 4677 з додатками.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він перебуває в шлюбі з відповідачем 24 роки поспіль. Відповідач постійно наполягала на укладенні спадкового договору, в 2023 році він погодився на її вмовляння та вони уклали такий договір. Одразу після вчинення правочину відповідач змінила своє відношення до нього, почала відноситись до нього більш зневажливо. 27 грудня 2023 року він цілий день не був вдома, оскільки допомагав товаришу. Повернувшись додому (до квартири за адресою: АДРЕСА_1 ) він виявив, що майже всі речі з квартири зникли як і сама відповідачка. Позивач вважає, що відповідач скористалась його відсутністю та забрала з квартири все, що могла, зокрема, меблі, побутову техніку, гроші, документи, інші цінні речі. Крім того, відповідачка свідомо завдала шкоди в квартирі, адже повиривала розетки, порізала натяжні стелі, познімала люстри. Після 27 грудня 2023 року відповідачка не виходить на контакт, не виконує свої зобов`язання за спадковим договором. Також позивач зазначив, що він вживав заходів для повідомлення відповідачки про розгляд цієї справи, відповідну інформацію доведено до її відома через родича, однак відповідачка свідомо не бажає брати участь у цій справі. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Павлова Д. Д. у судовому засіданні вимоги позову підтримала, суду пояснила, що ОСОБА_4 впродовж тривалого часу не виконує умов спадкового договору, не надає матеріальної допомоги позивачу, не здійснює ремонту квартири, яка після 27 грудня 2023 року такого ремонту потребує. Невиконання відповідачем покладених на неї обов`язків за спадковим договором є підставою для його розірвання.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з`явилась, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що відповідач ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу відповідачу рекомендованим листом надіслано копію позовної заяви з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі, а також судові повістки на кожне із засідань. Однак, такі відправлення були повернуті до суду неврученими адресату з відміткою «адресат відсутній». А тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що отримала судову повістку.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні від 08 червня 2026 року суд перейшов на стадію ухвалення рішення. Проголошення рішення призначено на 17 червня 2026 року.

Дослідивши наявні в справі докази, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту рішення – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що сторони – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є подружжям, шлюб між ними зареєстрований 21 жовтня 2000 року, що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

05 квітня 2023 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_4 (набувач) укладено спадковий договір, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., реєстровий номер договору – 4677 (далі по тексту рішення – Спадковий договір).

Відповідно до п. 1.1 Спадкового договору набувач за цим договором зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне відчужувачу майно: квартиру АДРЕСА_2 .

Пунктом 2.3 Спадкового договору визначені обов`язки набувача, а саме: надання необхідної матеріальної допомоги; забезпечення необхідними лікувальними засобами, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів, рекомендацій лікарів; у разі хвороби відчужувача – здійснювати його догляд, брати участь у лікуванні, відвідувати відчужувача у разі влаштування його до лікарні; виконувати дрібний ремонт квартири або надавати кошти на дрібний чи капітальний ремонт. Також набувач зобов`язалась надати право довічного проживання відповідачу в квартирі, яка є предметом договору.

Відповідно до п. 8.1 Спадкового договору цей договір укладається без призначення особи, яка буде здійснювати контроль за його виконанням.

У зв`язку з посвідченням Спадкового договору накладається заборона на відчуження квартири АДРЕСА_2 (п. 8.3 Спадкового договору).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує такі норми законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за яким набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження № 61-11690св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 (провадження № 61-3953св22)).

Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачка 27 грудня 2024 року самовільно забрала з квартири речі, в тому числі, меблі, побутову техніку, завдала шкоди його майну (порізала натяжні стелі), після чого не виходить з ним на зв`язок. З 27 грудня 2024 року й до теперішнього часу йому невідоме фактичне місцезнаходження відповідачки.

Копією довідки Керуючої компанії «Коменерго-сервіс» від 17 лютого 2025 року підтверджено, що ОСОБА_4 зареєстрована, але фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Така довідка складена на підставі акту свідчень сусідів від 17 лютого 2025 року. Ідентичного змісту довідка видана Керуючою компаніє «Коменерго-сервіс» також і 25 липня 2025 року, що підтверджує факт непроживання відповідача за місцем реєстрації.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є сусідом позивача та він бачив як в грудні 2024 року дружина позивача (імені він не знає, впізнав по зовнішності) з допомогою інших людей вивозила речі з квартири, в тому числі велике ліжко, побутову техніку. Всі ці речі були завантажені до автомобіля. Тоді він подумав, що хтось переїждає. З вказаного часу він дружину позивача більше не бачив.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Вирішуючи спір, суд ураховує, що відповідачка самостійно змінила місце проживання, за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), тобто в квартирі, яка є предметом Спадкового договору, не проживає. Позивач, який не знає фактичного місця перебування відповідачки та не має контакту з нею, не має можливості реалізувати право на звернення до набувача з вимогою (розпорядженням) про надання матеріальної допомоги; здійснення ремонту квартири. Позивач, уклавши Спадковий договір, мав обґрунтовані сподівання на отримання допомоги від відповідача у спосіб, визначений у Спадковому договорі, однак ОСОБА_4 покинула місце їхнього спільного проживання та фактично самоусунулась від виконання Спадкового договору.

Також суд ураховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подала, вимоги позову не заперечила та не з`явилась у жодне засідання.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання укладеного між сторонами Спадкового договору. Оскільки умовами Спадкового договору передбачено накладення заборони на відчуження квартири, то в зв`язку висновком суду про розірвання Спадкового договору вимога позивача про зняття заборони на відчуження квартири також підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, віднесена до ІІ категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_2 від 17 січня 1994 року), суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_4 в дохід держави 1 211,20 гривень судового збору за вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст.ст.12-13, 81, 259, 264-265, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання спадкового договору задовольнити.

Розірвати спадковий договір від 05 квітня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною, зареєстрований у реєстрі за № 4677.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна – квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Стражник Тетяною Олексіївною, зареєстровану в реєстрі за № 4678.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено – 17 червня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК