Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №163/2591/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2591/25 Провадження №33/802/343/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Зубрицької А.М., представника митниці Крижановської О.В. (в режимі відеоконференції), захисника Таран О.П., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «ФЕСТ БРОК» (код ЄДРПОУ 44169849), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 219276 (двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 71 копійку.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він перебуваючи на посаді директора ТОВ «ФЕСТ БРОК» в період з 09.12.2022 по даний час, під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 219276,71 гривень, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які не були видані та легалізовані Податковою Адміністрацією Польщі – Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув) та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в чотирьох митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку з неповнотою та необ`єктивністю її розгляду. Вказує про те, що згідно умов контракту саме продавець надав сертифікати з перевезення товару EUR.1, які не було дослідженні судом в повному обсязі. Факт їх автентичності підтверджується листом компанії «AUTOKEILA OU», даних щодо їх підробки матеріали справи не містять. Вказує, що контрольно-перевірочні заходу, передбачені ст. 344 МК України не проведенні. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутності, копію постанови він отримав 27.03.2026.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, копію постанови отримав 27.03.2026, а апеляційну скаргу подав 03.04.2026 в межах десятиденного строку, тому строк апеляційного оскарження постанови необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування представника митниці, яка заперечила подану апеляційну скаргу і просила рішення судді залишити без змін, доходжу наступного висновку.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи апелянта щодо непричетності до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі.

Так, факт ввезення на митну територію України товарів - «транспортні засоби…» в адресу ТОВ «ФЕСТ БРОК» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ 23UA205140023008U3 від 23.03.2023, 23UA205140025064U1 від 30.03.2023, 23UA205140027202U8 від 05.04.2023, 23UA205140028848U8 від 11.04.2023, та не заперечується апелянтом.

У митних деклараціях декларантом зазначений ОСОБА_1 .

У графі 36 митної декларації заявлена преференція, на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1., при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Разом з тим, з інформації уповноваженого органу Республіки Польща від 30.06.2025 № 2401- 25-166950 убачається, що сертифікати з перевезення EUR.1 (4 шт.), не були видані та легалізовані Податковою Адміністрацією Польщі – Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув).

Тому, товар, зазначений у сертифікатах з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за митними деклараціями становить 219276,71 гривень, з яких: мито – 182730,59 грн; ПДВ - 36546,12 грн.

Відтак дослідженими у справі докази підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ФЕСТ БРОК» і випуск у вільний обіг товару «транспортні засоби…» від компанії «AUTOKEILA OU» (Tallinn, Kesklinna Linnaosa, Tuukri tn 19-315, 10120 (Естонія)) за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких під час проведеної перевірки митним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірне звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

З економічної точки зору заінтересованою стороною у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме отримувач товару - ТОВ «ФЕСТ БРОК».

Хоча проведення контрольно-перевірочних заходів дотримання ТОВ «ФЕСТ БРОК» вимог законодавства України з питань митної справи поновлено не було, у матеріалах справи наявна доповідна записка начальника УК та АМП Волинської митниці від 18.07.2025 №15/15-03/7777 та службова записка начальника УК та АМП Волинської митниці від 19.11.2025 №15/15-01/13110, з доданими довідками-розрахунками, якими визначено суму митних платежів, яка підлягає доплаті до Державного бюджету, в розмірі 219276,71 гривень, з яких: мито – 182730,59 грн; ПДВ - 36546,12 грн.

Відповідь митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований, відтак доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є неспроможними.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинила дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Відсутні підстави для направлення справи на додаткову перевірку, як наполягає захисник у клопотанні, з огляду на відсутність ТОВ «ФЕСТ БРОК» за юридичною адресою.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк особі, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 березня 2026 року стосовно останнього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суд О.М. Клок