Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №477/516/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/516/26

Провадження №1-кп/477/416/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152230000008 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первомайське Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого механізатором ТОВ «Білозірка-Агро», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2025року, приблизно о 21-00 год (більш точний час встановити не вдалось за можливе) обвинувачений ОСОБА_3 знаходився поблизу магазину «Спокуса» по вул. Ювілейній в с. Заводське Миколаївського району Миколаївської області, де між ним та потерпілим на грунті неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого з карману куртки останнього на землю непомітно для оточуючих випав мобільний телефон марки "XiaomiRedmi 9C NFC" темно-синього кольору. В подальшому обвинувачений, діючи в умовах введеного в країні Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поблизу магазину «Спокуса» по вул. Ювілейній в с. Заводське Миколаївського району Миколаївської області, помітив на землі мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 9C NFC" темно-синього кольору, який належав потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи таємно, керуючись корисливим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для оточуючих викрав мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 9C NFC" темно синього кольору вартістю 3633,33 грн. Після вчинення кримінального правопорушення з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми противоправними діями потерпілому матеріальну шкоду на суму 3633,33 грн.

Відповідальність за дії, вчинені обвинуваченим, передбачена частиною 4 статті 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно вчинив крадіжку мобільного телефона, належного потерпілому, у період та за обставин, викладених у обвинувальному акті. З найменуванням та вартістю викраденого, зазначеного у обвинувальному акті, згоден. Зазначив, що викрадений телефон продав незнайомому чоловікові за 500грн. Через 5-6 днів він повністю відшкодував спричинену шкоду потерпілому, купивши йому новий мобільний телефон. У вчиненому розкаявся. Просив суворо не карати.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, відповідно до наданої заяви просив проводити судовий розгляд у його відсутності, зазначив про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого.

За згодою прокурора та обвинуваченого, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у викраденні майна потерпілого та кваліфікує його дії за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, судом враховується, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, добровільно відшкодував завдані потерпілому збитки, що підтверджується заявою потерпілого про надання йому обвинуваченим нового мобільного телефону, та квитанцією про вартість придбаного мобільного телефону в сумі 4999грн.

Обставинами, які пом`якшують покарання, судом визнається визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених для цього виду покарання санкцією частини 4 статті 185 КК України, вважаючи саме такий вид покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, одружений, має на утримання неповнолітню дитину, добровільно відшкодував спричинену шкоду, придбавши потерпілому новий мобільний телефон значно дорожчої вартості, відсутність претензій з боку потерпілого, позицію прокурора, суд приходе до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягає стягненню підтверджені прокурором витрати на проведення експертизи в розмірі 400грн.

Речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2(два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 400 (чотириста)грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1