Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №477/205/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/205/26

Провадження №1-кп/477/362/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025150000000957 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого інвалідність ІІІ групи, працюючого водієм у ПП «Кремтранс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого та зареєстрованого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2025 року о 18.10год обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у з`єднанні з напівпричепом «TRAILOR S383 EL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в межах населеного пункту с. Михайло-Ларине Миколаївського району Миколаївської області, по чистій, вологій, асфальтованій проїзній частині автодороги Н-11 «Дніпро-Миколаїв», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному з напрямків, розділених між собою дорожньою розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) розділ 34.1 ПДР України, з боку м. Баштанка у напрямку м. Миколаєва, зі швидкістю 90км/год, наближаючись до заокругленої ділянки проїзної частини вищевказаної автодороги, за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Михайло-Ларине, вул. Шосейна, 69, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3»б», 12.4, 12.9»б», 12.1, 10.1, 13.1, 13.3 та дорожньої розмітки1.1 розділу 34.1 Правил Дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухався у населеному пункті з перевищенням дозволеної швидкості, перевищив максимально встановлену швидкість на транспортному засобів, що здійснює перевезення небезпечних вантажів, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проігнорував заборону виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, який відокремлений дорожньою розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія), перетинати яку заборонено, на заокругленні дороги вправо, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеці іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво та виїхав на зустрічну смугу руху, де під час зустрічного роз`їзду з автомобілем «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 не дотримався безпечного інтервалу та безпечної дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення. В результаті неправомірних дій обвинуваченого пасажиру автомобіля «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

Відповідальність за дії, вчинені обвинуваченим, передбачена ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що має більше 20-ти років водійського стажу. Станом на час події він працював водієм у ФОП « ОСОБА_7 ». 11 листопада 2025 року, керуючи автомобілем DAF з причепом, рухаючись в межах населеного пункту Михайло-Ларине Миколаївського району Миколаївської області, в темну пору доби, по мокрій асфальтованій дорозі, здійснюючи поворот на заоругленій ділянці дороги, заздалегідь не зменшив швидкість та узяв більший кут руху, при здійсненні повороту він почав гальмувати, причеп почало заносити, він відпустив гальма та виїхав на зустрічну смугу руху, потім побачив автомашину КАМАЗ, яка їхала назустріч, після чого сталася ДТП. Відбулось контактування автомобілів правими сторонами, ДТП сталася на смузі зустрічного руху. Після ДТП він підійшов до автомашини КАМАЗ та допомагав деблокувати потерпілого з кабіни. Згодом приїхала машина «Швидкої медичної допомоги» та лікарі забрали потерпілого. Потім він дізнався, що потерпілий помер дорогою до лікарні. Він зв`язувався з родичами загиблого, пропонував допомогу, але вони сказали, що проконсультуються з адвокатом, після чого повідомили, що до нього претензій не мають, а будуть позиватись до військової частини. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати, зазначивши, що робота водієм є єдиним джерелом доходу, дружина не працює, вони разом утримують сина дружини, який має інвалідність, також з ними проживає мати дружини похилого віку, якій 91рік.

Потерпіла та її представник – адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явились, згідно поданої до суду заяви представник потерпілої просив розгляд справи проводити у відсутність потерпілої та її представника, по мірі покарання покладаються на розсуд суду.

За згодою прокурора, обвинуваченого та його захисника, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у порушенні правил дорожнього руху України, внаслідок чого спричинена смерть потерпілого, та правильність кваліфікації його дії за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, судом враховується, що він вчинив тяжкий злочин, відповідно до положень ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, має інвалідність ІІІ групи, працевлаштований, у вчиненому розкаявся, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання, судом визнається визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість та обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність обставин, які пом`якшують покарання, позицію сторони обвинувачення щодо призначення основного покарання, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 286 КК України, вважаючи саме таку міру покарання необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи те, що злочин, передбачений ст. 286 КК України відноситься до злочинів, вчинених з необережності, ту обставину, що обвинувачений працює водієм і це є його єдиним доходом, а також враховуючи наявність непрацездатних членів сім`ї (пасинка, який має інвалідність з дитинства, та матір дружини значно похилого віку), дружини, яка отримує пенсію за віком, що підтверджено наданими стороною захисту документами, позицію сторони обвинувачення, суд приходить до переконання про відсутність необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортних засобом, враховуючи його альтернативність.

Враховуючи тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченого, який має інвалідність ІІІ групи, працевлаштований, позитивно характеризується з місця проживання та роботи, відсутність претензій з боку потерпілої, досудову доповідь Миколаївського районного відділу №5 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, відповідно до якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі на певний строк, позицію прокурора, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до протоколу затримання обвинувачений був затриманий 12 листопада 2025 року та ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2025 року відносно нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів доходів громадян.

Відповідно до листа ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 18 листопада 2025 року, обвинувачений звільнений з-під варти під заставу 17 листопада 2025 року.

У разі скасування звільнення від відбування покарання, строк покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його затримання на виконання вироку та на підставі ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з 12 листопада 2025 року по 17 листопада 2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 30048, 16грн.

На підставі ст. 100 КПК України, речові докази по справі: автомобіль марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ5342, належного ОСОБА_9 , та напівпричіп марки «TRAILOR S383 EL, реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ5342, належного ОСОБА_9 ; автомобіль «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно реєстраційного талону транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний військовій частині НОМЕР_7 , поміщені на майданчик тимчасового зберігання транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_3 – слід повернути власникам за належністю; паперовий носій інформації – диск тахографу з салону автомобіля марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до постанови слідчого від 12 листопада 2025 року постановлено зберігати в матеріалах кримінального провадження, - слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі статті 368 КПК України підлягає зняттю арешт, накладений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року на автомобіль марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки «TRAILOR S383 EL, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України заставодавцю ОСОБА_10 підлягає повернення застави в розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок)грн., сплачені нею відповідно до ухвали суду від 13.11.2-025року як застава за ОСОБА_3 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 208259545 від 17 листопада 2025 року у справі № 490/9556/25, АТ «А-БАНК».

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації.

У разі скасування звільнення від відбування покарання, строк покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його затримання на виконання вироку та на підставі ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з 12 листопада 2025 року по 17 листопада 2025 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 30048 (тридцять тисяч сорок вісім) грн 16коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ5342, належного ОСОБА_9 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 та напівпричіп марки «TRAILOR S383 EL, реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ5342, належного ОСОБА_9 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_5 ; автомобіль «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно реєстраційного талону транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний військовій частині НОМЕР_7 , які поміщені на майданчик тимчасового зберігання транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_3 – повернути власникам за належністю; паперовий носій інформації – диск тахографу з салону автомобіля марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до постанови слідчого від 12 листопада 2025 року постановлено зберігати в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року на автомобіль марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки «TRAILOR S383 EL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль «КАМАЗ 5322», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Повернути заставодавцю ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) заставу в розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок)грн., сплачені нею відповідно до ухвали суду від 13.11.2025року у справі № 490/9556/25 як застава за ОСОБА_3 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 208259545 від 17 листопада 2025 року, АТ «А-БАНК».

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1