Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 16 червня 2026 р.
Справа: №756/7014/26
Суддя: Шролик І. С.
17.06.2026 Справа № 756/7014/26
Унікальний номер 756/7014/26
Номер провадження 2/756/6792/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Макушева А.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, про визнання батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву, у якій він просить: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси Черкаської області, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Бердянськ Запорізької області; виключити відомості про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 509; до актового запису № 509 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , громадянин України; змінити дитині ОСОБА_4 прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » і видати нове свідоцтво про народження.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з червня 2023 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чергнігівської області від 25 лютого 2025 року розірваний шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Між сторонами 07 червня 2025 року зареєстрований шлюб.
Реєстрація сина народженого06 травня 2025 року від позивача, відбулась на підставі ч.2 ст.122 СК України, тому батьком записаний ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Посилаючись на висновок експерта молекулярно-генетичного дослідження №103-198-2025 від 26 лютого 2026 року, який проведений в межах справи №756/9240/25, яким підтверджено біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 не менше ніж на 99,99%, позивач просить задовольнити позов.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року справу прийнято до розгляду, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17 червня 2026 року.
Від відповідача ОСОБА_2 20 травня 2026 року надійшла заява, в якій вона визнала позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити.
В підготовчому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, наполягав на їх задоволенні.
В підготовчому засіданні відповідач визнала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду сповіщався за зареєстрованим місцем проживання.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи
Як вбачається зі свідоцтва про народження та відповіді на звернення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , актовий запис про народження №509 від 18 червня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинений Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, в якому батьком зазначений ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_11 . Підставою внесення відомостей про батька став актовий запис про шлюб. Відповідно до ч.2 ст.122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Судом встановлено, що заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2025 року шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 розірваний. Рішення не оскаржено, набрало законної сили.
Зі свідоцтва про смерть, виданого Прилуцьким відділом ДРАЦС ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №103-198-2025 від 26 лютого 2026 року, проведеного ДСУ «Київське міське бюро СМЕ», встановлено, що біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 практично доведено на 99,99%.
ОСОБА_1 та ОСОБА_11 07 червня 2025 року зареєстрували шлюб, що встанвоено зі свідоцтва про шлюб виданого Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, 07 червня 2025 року актовий запис №405.
Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
На підставі абзацу першого частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню ( ч. 1 ст. 61 ЦПК України).
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).
Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).
ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Мотиви та висновки суду
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Зібраними у справі доказами, результатами проведеного молекулярно-генетичного експертного дослідження доведено що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , а відтак позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
За клопотанням сторони позивача,суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 61, 81, 200, 258, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст.128, 129, 134, 136 СК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси Черкаської області, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_6 від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Бердянська Запорізької області.
Виключити з актового запису про народження дитини № 509 від 18 червня 2025 року, складеного Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести до актового запису про народження дитини № 509 від 18 червня 2025 року, складеного Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » і видати нове свідоцтво про народження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 17 червня 2026 року.
Суддя І.С. Шролик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua