Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №752/11033/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/11033/25

Провадження №2/752/5675/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів і моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що 12 липня 2024 року ОСОБА_1 замовив через сайт інтернет магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 (ФОП ОСОБА_2 ) навушники Apple Airpods Pro Magsafe Charging Case Serial no. H19J2ASD1059 (інтернет замовлення від 12 липня 2024 року № 9787) з доставкою та оплатою через мережу поштового оператора «Нова пошта».

14 липня 2024 року позивач у відділенні «Нової Пошти» отримав та сплатив 5 499,00 грн за товар, що підтверджується копією фіскального чека, яка засвідчує факт купівлі-продажу товару. Проте оглянути товар у відділенні «Нової пошти» було заборонено відправником (відповідачем). Розпакувавши та оглянувши навушники, позивач одразу звернув увагу на те, що кришка зарядного блоку закривається з відчутним люфтом, що дуже відрізняється від оригінальних навушників Airpods, які позивач вже мав. При підключенні до iPad пристрій повідомив, що термін сервісного обслуговування вже недійсний, а з`єднання навушників відбулося з 4 разу, при цьому кожна спроба займала тривалий час. Крім цього, після підключення навушників до iPhone він не може їх запам`ятати. У подальшому позивач зовсім не зміг підключити навушники до телефону. Але, під час замовлення при спілкуванні з представником магазину, останнім було стверджено, що товар новий, оригінальний, належної якості та має гарантію - 12 місяців.

Позивач зазначає, що навушники Apple Airpods Pro Magsafe Charging Case Serial no. H19J2ASD1059 (інтернет замовлення від 12 липня 2024 року № 9787) ним не використовувалися і їх товарний вигляд збережено.

Позивач неодноразово намагався додзвонитися до відповідача, але все безрезультатно.

24 липня 2024 року позивач відправив два рекомендованих листа через мережу поштового оператора «Укрпошта» на адреси відповідача, але рекомендовані листи повернулися неврученими.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив розірвати договір купівлі-продажу товару, стягнути кошти з відповідача за товар неналежної якості та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідач у справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу останнього відомого місця проживання, проте поштове відправлення повернулося з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до фіскального чека від 14 липня 2024 року ТОВ «НоваПей» здійснено переказ коштів у сумі 5 499,00 грн.

Згідно з гарантійним талоном від 12 липня 2024 року № 9787 на навушники Apple Airpods Pro Magsafe Charging Case надано гарантійний термін строком 12 місяців, в якому передбачені умови повернення товару, зокрема, з дати придбання не пройшло 14 днів; товар не використовувався; збережено його товарний вигляд.

22 липня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу ФОП ОСОБА_2 заяву, в якій зазначив про те, що товар не є належної якості, тож просить повернути сплачені за нього кошти.

Згідно з пунктами 5, 7 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг; договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (частина перша статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Системний аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням; виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно зі статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до частини першої статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема наведеними вище частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Зазначене узгоджується також з положеннями пунктів 6, 7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 року № 1251, згідно з яким продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку. У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк. Якщо продавець (виробник) заявив про те, що здійснення гарантійного ремонту товару є економічно невигідним для нього або його неможливо здійснити, продавець (виробник) здійснює гарантійну заміну товару на такий самий товар або аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) чи повертає сплачені за товар кошти споживачеві в установленому законодавством порядку. В такому разі споживач повертає товар з недоліком відповідно до комплектації, зазначеної в експлуатаційних документах на товар.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 591/2641/20).

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 686/8534/17 вказано, що залишаючи без змін рішення місцевого суду, яким розірвано укладений на відстані договір купівлі-продажу, повернуто покупцю сплачену за товар грошову суму та відшкодовано моральну шкоду, суд апеляційної залишив поза увагою те, що матеріали справи не містять відомостей про наявність у придбаному позивачкою товарі недоліків або істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця). Крім того, апеляційним судом не розмежовано права споживача, які відносяться до категорії товарів, що мають недоліки (право на безоплатне усунення недоліків товару), та до категорії товарів, що мають істотні недоліки (право на обмін товару) й не враховано, що саме споживач повинен підтвердити дефект продукції й дати згоду на проведення експертизи продукції. При цьому, тривалий час користуючись придбаним товаром, позивач відмовилася здати його в ремонт чи на діагностику, а також - від проведення експертизи продукції, що випливає з тексту її заяви. В порушення норм процесуального законодавства апеляційний суд не перевірив, чи підтверджено доказами істотний недолік продукції, не звернув уваги на те, що у ТОВ «Комфі Трейд» відсутнє право на передачу у сертифікований сервісний центр чи на експертизу спірного товару для перевірки обставин щодо існування істотного недоліку без письмової згоди позивача як покупця. Також суд не обґрунтував правові висновки щодо відшкодування моральної шкоди.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на вказане, суд вважає, що матеріали справи не містять відомостей про наявність у спірному товарі істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), оскільки такі твердження ґрунтуються виключно на доводах позивача, що суперечить положенням частини шостої статті 81 ЦПК України, згідно якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а належних, достовірних і достатніх доказів, зокрема висновків експертизи, до суду подано не було, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з його недоведеністю.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів шляхом розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів і моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 19.05.2026.

Суддя О. Б. Кокошко