Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №132/178/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/178/26

Провадження № 2/132/572/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"02" червня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, який уклали 09.10.2020 року в Калинівському районному відділі ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 100.

В шлюбі у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований і проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання сина, він офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем.

Відповідач не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини. За вказаних підстав звертається до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 20.01.2026 року по справі відкрито загальне позовне провадження. Призначено підготовче засідання на 9:15 год 11.02.2026 року. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17.03.2026 року закрито підготовче засідання у вищевказаній цивільні справі та призначено її до судового розгляду по суті на 09:00 год. 29.04.2026 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, однак звнернулась до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність. Заявлений нею позов підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачка з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі, який уклали 09.10.2020 року в Калинівському районному відділі ДРАЦСу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 100.

В шлюбі у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований і проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 27.03.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з позивачем та усі обов`язки по вихованню та утриманню сина вона несе сама. Відповідач ухиляється від утримання сина, матеріальної допомоги добровільно не надає.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України за №1357 від 10.03.2026, відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 25.03.2016 року по теперішній час.

Відповідач участі у вихованні дитини не бере, а з вересня 2025 року самоусунувся від участі в матеріальному забезпеченні, позивачка сама несе всі витрати по забезпеченню життєвих потреб сина та всебічному розвитку, забезпечує харчуванням, одягом, засобами комунікації (комп`ютером) та зв`язку (телефон).

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.2 ст. 122 СК України дитина, яка народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду, але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розмір аліментів у виді частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дитини, забезпечення нормального функціонування організму та для задоволення основних соціальних і культурних потреб його особистості.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 79, 80, 84 СК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 268, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позовної заяви, тобто з 16.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави 1331,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ І.В. Павленко