Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №453/26/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/26/25

№ провадження 3/453/191/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07 грудня 2024 року о 10 годині 00 хвилин, в с-ще. Славське, по вул. Січових Стрільців, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», державний номерний знак « НОМЕР_1 » не маючи права керувати транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суддею вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд дійшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, доходжу такого висновку.

Згідно з вимогами ч.1 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона включає в себе передусім такі ознаки, як: саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили.

Диспозиція частини 2 статті 126 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Зокрема, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, визначена законодавцем як «керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом».

В ході судового розгляду справи встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191189 від 07 грудня 2024 року долучено наступні докази:копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 191182 від 07 грудня 2024, рапорт від 07 грудня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вони не містять належної сукупності допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність події адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 . Обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені іншими об`єктивними даними, що унеможливлює встановлення складу адміністративного правпопорушення.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Як зазначено, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

На підставі викладеного суддя обґрунтовано вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 9, 10, 126, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 126 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Я. Курницька