Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №442/3309/26
Суддя: Кучаковський Ю. С.
Справа №442/3309/26
Провадження №2/442/1647/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді – Кучаковського Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання – Михавко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про змішення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, –
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій на підставі ст.ст. 180-185, 192 СК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 5 000 грн, 2 836 грн витрат фактично понесених позивачем на лікування спільного сина ОСОБА_3 та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначає, що 11.09.2021 укладено шлюб між позивачем та відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2022 у справі № 442/7244/22, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2022 у справі № 442/2542/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення трирічного віку задоволено частково. Суд ухвалив стягувати з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 400 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.05.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на дату подання позовної заяви до суду, позивач отримує аліменти в розмірі 1 600 гривень щомісячно. Вказує, що в теперішній час аліментних коштів присуджених судом в розмір 1 400 гривень та фактично отримуваних 1 600 гривень на дитину є недостатніми для нормального розвитку спільного сина сторін. Дитина потребує належного харчування, забезпечення одягом, взуттям, предметами гігієни, що потребує значних коштів, яких позивачу не вистачає. Відповідач не спілкується з сином, не цікавиться його життям: успіхами, потребами. Зазначає,що відповідач ОСОБА_2 є здоровою людиною працездатного віку, як відомо позивачу, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків немає, тому просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 5 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття. Також зазначає, що за період з 08.03.2026 по ІНФОРМАЦІЯ_2 спільний син позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП „Дрогобицька міська лікарня № 1 Дрогобицької міської ради”, позивач витратила 5 671 грн 61 коп. на лікування сина. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Позивач та/або її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та на офіційному веб-сайті судової влади України. За таких обставин суд визнав неявку відповідача неповажною, провівши розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Судом встановлено, що згідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2022 по справі № 442/7244/22 позов задоволено; розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 11 вересня 2021 року та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 252; прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишено без змін.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 від 09.11.2021).
Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2022 по справі № 442/2542/22 позов задоволено частково; ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1400 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.05.2022 і до досягнення дитиною повноліття; стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 600 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.05.2022 і до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; в задоволенні решти позову відмовлено.
З наданих суду довідок про реєстрацію місця проживання вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Із наданих суду скрін-фотографій вбачається, що позивач отримувала аліменти 11.03.2026 та 08.04.2026 у розмірі по 1 600 грн.
З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 616 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.03.2026 по 16.03.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП „Дрогобицька міська лікарня № 1” Дрогобицької міської ради.
З наявних у матеріалах справи чеків підтверджено придбання ліків на загальну суму 5 783 грн 11 коп.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Згідно з роз`ясненнями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів” від 15.05.2006 № 3 розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти – одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти – платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2026 рік” установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень.
П. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 № 3 визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду з 1 400 грн до 5 000 грн щомісячно, посилаючись на те, що значно підвищилася вартість життя.
З врахуванням вищенаведеного, а саме того, що на батьків покладено рівні обов`язки щодо утримання дитини, сторони проживають окремо та дитина сторін проживає з позивачем і перебуває на її утриманні, встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року становить 3512 грн, і таким є мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину, оскільки аліментів, що стягуються з відповідача на утримання на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недостатньо для забезпечення нормального утримання та розвитку дитини, яка росте, розвивається, вчиться, хворіє, потребує повноцінного харчування, цікавого відпочинку, вітамінів, одягу і взуття, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, які згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2022 у справі № 442/2542/22 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1400 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.05.2022 і до досягнення дитиною повноліття, збільшити до 5 000 (п`яти тисяч) грн на дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Отже, кожен із батьків зобов`язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину і вони мають рівні обов`язки щодо несення таких витрат.
А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 на лікування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , понесла документально підтверджені додаткові витрати у розмірі 5 783 грн 11 коп., з урахуванням ч. 2 ст. 264 ЦПК України, з ОСОБА_2 на її користь підлягають стягненню додаткові витрати у розмірі 2 836 грн.
Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.
За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивачем у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правничої допомоги № 8/С від 20.04.2026, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 27.04.2026 по Договору про надання правничої допомоги № 8/С від 20.04.2026, згідно з яким адвокатом надано послуги на загальну суму 4 000 грн, довідку про сплату коштів згідно акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 27.04.2026 по Договору про надання правничої допомоги № 8/С від 20.04.2026.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи наведене, позивачем доведено понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, а також з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного фонду України в сумі 1 331 грн 20 коп.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Розмір аліментів, які згідно рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2022 у справі № 442/2542/22 стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1400 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.05.2022 і до досягнення дитиною повноліття, збільшити до 5 000 (п`яти тисяч) грн на дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Ю.С. Кучаковський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua