Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №442/2818/24 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2818/24

Провадження №3-в/442/9/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді – Кучаковського Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі в залі суду справу за поданням фахівця Дрогобицького РВ філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області Лесі Бурич, погоджене з начальником Дрогобицького РВ філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області М. Сисаном, про вирішення питання про давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на якого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 13.05.2024 за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, –

в с т а н о в и в :

Фахівець Дрогобицького РВ філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області Леся Бурич звернулася до суду із вказаним вище поданням, в якому просить вирішити питання щодо неможливості виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2024.

Подання мотивоване тим, що 05.08.2024 Дрогобицький районний відділ філії Державної установи „Центр пробації” у Львівській області (надалі Відділ) отримав супровідну та копію постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для виконання відносно порушника ОСОБА_2 . Для роз`яснення порядку та умов виконання стягнення порушнику направлено по місцю проживання виклик для явки у Відділ на 15.08.2024, по якому ОСОБА_3 не з`явився, у зв`язку з чим, було скеровано повторний виклик на 26.08.2024, по якому вищевказаний правопорушник не з`явився вдруге.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення з ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.10.2024 № 10720 стало відомо що даний громадянин ОСОБА_2 на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 не призивався. Згідно матеріалів ДОП ВП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області № 46856-2024 від 07.10.2024, в ході проведеної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , встановити місце проживання ОСОБА_5 не представилось можливим. При спілкуванні з сусідами, останні повідомили, що даний громадянин за вищевказаною адресою не прожива більше 6-ти місяців, а знаходиться в м. Умань.

З повідомлення Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стало відомо, що 07.11.2024 боржник ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_4 , згідно актового запису про шлюб 27.07.2023. Згідно інформації з Дрогобицького відділу державної виконавчої служби, щодо місця проживання боржника, надійшов лист Старости с. Унятичі про відсутність інформації щодо проживання ОСОБА_3 за вищевказаною адресою, 08.11.2024 встановлено що боржник ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено акт державного виконавця від 08.11.2024.

11.11.2024 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). На підставі вищевказаного, виконавче провадження № 59465710 скеровано рекомендованим

поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_3 . 20.01.2025 фахівцем Дрогобицького районного відділу філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області було скеровано запит по місцю проживання гр. ОСОБА_3 для перевірки факту проживання за вищевказаною адресою, до Уманського районного сектору № 2, для подальшого виконання постанови суду.

04.02.2025 Дрогобицький районний відділ філії ДУ „Центр пробації” отримав повідомлення з Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи „Центр пробації” в Черкаській області, № 99/34/12/1-25 від 01.02.2025 про перевірку місця проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_3 за вказаною адресою не зареєстрований та фактично не проживає, фактичне місце проживання невідоме. Отже, вказує, що вжитими заходами місцезнаходження правопорушника ОСОБА_3 встановити не вдалось.

Згідно інформації з Дрогобицької державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі 03.06.2025 стало відомо про те, що порушник ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2025 № 5236 солдат ОСОБА_3 пройшов курс базової загальновійськової підготовки за ВОС-100 (стрілець), та вважається таким з 08.05.2025 увільнений від займаної посади, відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.04.2025 № 300/ПУ/1885/П/дск, та зарахований в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , та вибув до нового місця служби у АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення 14.04.2026 № 6627 з військової частини НОМЕР_2 стало відомо, що солдат ОСОБА_3 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , та надано підтверджуючі документи а саме: довідку Форми 5 від 08.04.2026 № 1184. Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що Дрогобицьким РВ філії Державної установи „Центр пробації” у Львівській області було повною мірою виконано вимоги Порядку виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно-корисних робіт, що регулюється наказом Міністерства юстиції України № 475/5 від 19.03.2013 „Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно-корисних робіт” щодо організації можливості відбуття порушником ОСОБА_3 стягнення у виді суспільно корисних робіт, однак, після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, проходить військову службу за призовом по мобілізації з 28.02.2025 по даний час, що підтверджується довідками з військової частини №?1184/1 від 08.04.2026, отже, вказує, що виконання вказаного стягнення є неможливим.

В судове засідання представник Дрогобицького РВ філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області та ОСОБА_3 не з`явилися.

Представник Дрогобицького РВ філії ДУ „Центр пробації” у Львівській області Бурич Л.П. подала досуду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, ознайомившись з поданням та доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.

Як встановлено, постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 та накладено на нього стягнення – суспільно корисні роботи строком сто двадцять годин; стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 к. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на військовій службі, що унеможливлювало виконання згаданої постанови.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України” та ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Положеннями КУпАП передбачено, що орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, може припинити її виконання, при цьому звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення не передбачено.

В силу вимог ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 ст. 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Так, відповідно до пунктів 5, 6 та 9 ст. 247 КУпАП орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, у разі: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо застосування ст. 80 КК України суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягають виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення, якщо їх не звернуто до виконання протягом 3 місяців з дня винесення.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як „кримінальні” у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі „Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що „не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям „правопорушення”, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним”. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Стаття 80 КК України (за аналогією) передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Особа, на яку накладено адміністративне стягнення певного виду не може перебувати в потенційному очікуванні виконання фактично покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і правопорушником адміністративні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання постанови про накладення стягнення.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного стягнення зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, на яку накладено певний вид стягнення, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе – це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі.

Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не повинен перевищувати двох років.

Отже, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

З часу набрання законної сили постановою про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин минуло більше двох років. Факту ухилення ОСОБА_8 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт не встановлено.

Враховуючи конкретні обставини справи, неможливість виконання постанови про притягнення до відповідальності, суд вважає доцільним задовольнити подання та звільнити ОСОБА_7 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2024, у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 300-304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

п о с т а н о в и в :

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 13.05.2024, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.С. Кучаковський