Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №709/829/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/829/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер у матеріалах справи відсутній,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2026 року серії ВАД № 984954, 11 квітня 2026 року близько 21:00 год гр. ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання та догляду відносно своїх неповнолітніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висловлювалися в бік гр.

ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою в громадському місці с. Скородистик,

вул. Соборна, 33, біля магазину «Оптовичок», чим порушили ст. 173 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Суду пояснила, що

11 квітня 2026 року, ввечері, її діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пішли до магазину. Через деякий час вони зателефонували та повідомили, що їх побили. ОСОБА_1 викликала поліцію та подзвонила знайомій ОСОБА_5 і вони разом поїхали на місце події, де перебували ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були в стані алкогольного сп`яніння. Так, останні почали бити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , у зв`язку із чим було заведено кримінальне провадження. У свою чергу діти ОСОБА_1 , зокрема і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ходять до школи, алкогольних напоїв не вживають, нецензурною лайкою не висловлюються, оскільки це не відповідає їх баченням, сім`я є віруючою та відвідує церкву.

У судовому засіданні захисник Охріменко Н. І. просила суд провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Суду пояснила, що 11 квітня 2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 нанесли тілесні ушкодження, спочатку дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а потім і ОСОБА_5 , побили два скутера, у зв`язку із чим відносно них заведено кримінальне провадження. Проте, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_6 обмовляють дітей. Так, пояснення потерпілого про грубу нецензурну лайку дітей є неспроможними в силу статусу та віку конфліктуючих осіб, домінуючої поведінки дорослих.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_6 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення SMS-повідомлень, причини неявки суду не повідомили.

Також, судом викликався працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 , проте останній у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що 11 квітня 2026 року близько 20:30 год до неї зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що невідомі побили її дітей. Вона, разом із ОСОБА_1 , поїхали скутерами на місце події, де побачили компанію людей, зокрема ОСОБА_4 , його співмешканку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вони були п`яні. При цьому, дітей на місці події не було. ОСОБА_1 викликала поліцію. Далі ОСОБА_4 почав бити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , побив їх скутери. У свою чергу, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виховані, нецензурних слів не вживають.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ч. 1 ст. 256 КУпАП вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Складання протоколу це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.

Так, працівниками поліції, у підтвердження вини ОСОБА_1 надано суду:

- протокол про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2026 року серії ВАД № 984954;

- рапорти начальника відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Орисенка Р. від 12 квітня 2026 року та від 18 квітня 2026 року, відповідно до яких встановлено відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_4 від 11 квітня 2026 року, у яких сторони надали пояснення з приводу конфлікту, який мав місце 11 квітня 2026 року. Так, ОСОБА_6 та

ОСОБА_4 стверджували, що неповнолітні діти, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_2 били ОСОБА_4 та ображали того нецензурною лайкою. У свою чергу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стверджували протилежне, а саме, що це ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побили спочатку дітей, а потім і ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Як вбачається з диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією статтею передбачена за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Тобто, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.

Так, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона ст. 173 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки – порушення громадського порядку і спокою громадян.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, чи порушували громадський порядок і спокій громадян дії неповнолітніх дітей

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім цього, суду не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Так, у підтвердження вини, суду надано письмові покази ОСОБА_4 , які повністю протилежні письмовим показам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поясненням ОСОБА_1 та показам свідка ОСОБА_5 .

У свою чергу, у судове засідання викликалися потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_6 , які з невідомих причин до суду не з`явилися, а тому суд позбавлений можливості допитати останніх та встановити дійсні обставини справи.

Крім цього, письмові покази свідка ОСОБА_6 суд оцінює критично, оскільки остання являється заінтересованою особою так як є співмешканкою потерпілого

ОСОБА_4 .

Таким чином, надані на розгляд матеріали не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.

Також, суд звертає увагу, що диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.

Так, у вину ОСОБА_1 ставляться дії її дітей – ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 , які вчинили правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Проте, на момент події ОСОБА_2 виповнилося повних 16 років, що виключає можливість притягнення його батьків до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, як вбачається із наданих стороною захисту доказів, зокрема характеристик на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх мати – ОСОБА_1 , належним чином виконує свої батьківські обов`язки.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко