Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №695/2342/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2342/26

Номер рядка у звіті 254

16 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у м. Золотоноша судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255320000565 від 05.12.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яланець, Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта неповна загальна середня, проходить військову службу за мобілізацією на посаді оператора безпілотних літальних апаратів механічного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 року, в середині жовтня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, перебуваючи в адміністративних межах с. Коробівка, по вул. Центральна, 10, Золотоніського р-ну, Черкаської обл., на узбіччі дороги, незаконно, без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, зірвавши рослини коноплі, що росли самосієм та помістив їх до поліетиленового пакету, чим вчинив незаконне придбання наркотичних засобів, без мети збуту.

Після чого продовжуючи свої злочинні дії, з метою особистого вживання наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_4 переніс вказаний наркотичний засіб до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому продовжуючи свої злочинні дії з метою особистого вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 вказані рослини коноплі подрібнив, висушив та почав зберігати в гаражному приміщенні, чим вчинив незаконне зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, поки 26.11.2025 у період часу з 07 год. 19 хв. до 08 год. 49 хв., працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області під час обшуку в домоволодінні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , не було виявлено та вилучено рослини коноплі, які відповідно до висновків експертів: № СЕ-19/124-26/176-НЗПРАП від 08.01.2026 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 7.08 г та 4.81 г; № СЕ-19/124-26/175-НЗПРАП від 08.01.2026 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 15.86 г., № СЕ-19/124-26/191-НЗПРАП від 07.01.2026 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 0.14 г., № СЕ-19/124-26/186-НЗПРАП від 07.01.2026 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 52.04 г., № СЕ-19/124- 26/181-НЗПРАП від 07.01.2026 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 12.26 г., загальна маса наркотичного засобу канабіс, становить 92.19 г.

Вказаними умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, а саме як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, негативно характеризується за місцем проживання, одружений, має утриманні малолітню дитину, являється військовослужбовцем, призваним на військову службу за мобілізацією, учасником бойових дій, раніше не судимий, особою з інвалідністю не являється, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Частина перша статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі.

Враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який у судовому засіданні заявив, що у нього скрутне матеріальне становище, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, які його обтяжують суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

Обмежень для застосування покарання ОСОБА_4 у вигляді обмеження волі, передбаченого ст.61 ч.3 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст.75 ч.1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Приписами КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення в порядку, передбаченому ст.ст.368-380 цього Кодексу, який зобов`язує, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.

Згідно зі ст.131 КПК України запобіжний захід застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів, що становлять предмет доказування обвинувачення, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів прекурсорів № СЕ- 19/124-26/191-НЗПРАП від 07.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/181-НЗПРАП від 07.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/186-НЗПРАП від 07.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/176-НЗПРАП від 08.01.2026 вартість якої складає 2228 гривень 50 копійок, № СЕ-19/124-26/175-НЗПРАП від 08.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/180-НЗПРАП від 07.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/178-НЗПРАП від 07.01.2026 вартість якої складає 1782 гривень 80 копійок відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст.100, 124, ст.349, 368-370, 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: подрібнену речовину рослинного походження із листями, які упаковано до сейф-пакету HYQ 0141428; подрібнену речовину рослинного походження із листями, які упаковано до сейф- пакету HYQ 0141432; два поліетиленові згортки із речовиною рослинного походження, яку упаковано до сейф-пакету PSP 2162887; пристрій для подрібнення речовини рослинного походження, який упаковано до сейф- пакету ICR 0206141; суху речовину рослинного походження, яка упаковано до сейф- пакету WAR 1981532, фольговий згорток із смолеподібною речовиною, який упаковано до сейф-пакету PSP 2087886, загальною масою канабісу 92.19г, які- передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити; DVD-R диск з записом відео файлів, які приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12025255320000565 - залишити в матерілах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів прекурсорів № СЕ- 19/124-26/191-НЗПРАП від 07.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/181-НЗПРАП від 07.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/186-НЗПРАП від 07.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/176-НЗПРАП від 08.01.2026 в сумі 2228 гривень 50 копійок, № СЕ-19/124-26/175-НЗПРАП від 08.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/180-НЗПРАП від 07.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок, № СЕ-19/124-26/178-НЗПРАП від 07.01.2026 в сумі 1782 гривень 80 копійок.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1