Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №692/510/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/510/26

Провадження № 2-о/692/28/26

17.06.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Драбів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківська селищна рада Куп`янського району Харківської області, приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності їй договору дарування від 14.12.2001, посвідченого приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1268.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 14.12.2001 отримала в дар від ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказаний договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1268. Зазначає, що після оформлення договору дарування разом з сім`єю перейшла проживати до вказаного будинку, отримала реєстрацію місця проживання, де зареєстрована до цього часу. У листопаді 2025 року заявник переїхала на тимчасове місце проживання у с. Митлашівка, Золотоніського району Черкаської області та була взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

На даний час виявила, що у договорі дарування житлового будинку від 14.12.2001 було допущено помилку у написанні її прізвища: « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 ». Виправити в позасудовому порядку допущену помилку не може. Встановлення факту потрібно заявнику для реалізації права на належне оформлення та належне розпорядження своїм правом власності. Тому просить встановити вказаний юридичний факт.

Ухвалою суду від 03.04.2026 провадження по справі відкрито, запропоновано заінтересованим особам подати письмові заперечення проти заяви та витребувано з Харківського обласного нотаріального архіву копію справи щодо посвідчення договору дарування від 14.12.2001.

Від заінтересованих осіб заперечень проти заяви не надходило.

21.04.2026 від Харківського обласного нотаріального архіву надійшли витребувані документи.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибула скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, де заявлені вимоги підтримала повністю.

Представник заінтересованої особи – Шевченківська селищна рада Куп`янського району Харківської областів судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, де проти заявлених вимог не заперечує.

Заінтересована особа приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов С.Ю. у судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно копії паспорта № НОМЕР_1 , він виданий 09.02.2026 органом видачі 7118 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії картки платника податків від 14.04.2021, ОСОБА_1 отримала РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади № 2026/001342384 від 27.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має зареєстровану адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , з 10.12.2002.

Згідно Довідки від 12.11.2025 № 7107-7002345563 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Згідно копії договору дарування від 14.12.2001, посвідченого приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим Сергієм Юрійовичем, зареєстрованим в реєстрі за № 1268, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення КП «Шевченківське бюро технічної інвентаризації» № 399 від 03.12.2025, станом на 01.01.2013 право власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 ,зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 14.12.2001, посвідченого приватним нотаріусом Чистовим С.Ю. Р № 1268.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складеного 11.09.2001, власником будинку вказані: ОСОБА_2 - дані закреслено, ОСОБА_1 , доля: 1. В розділі примітки вказано, що прізвище власника змінено на підставі договору дарування від 14.12.01 за р №1268.

Згідно Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82381724 від 15.12.2025, державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Драбівської селищної ради Черкаської області Шемігон С.Ф. відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 03.07.2002 виданий на ім`я ОСОБА_1 , а Договір дарування № 1268 від 14.12.2001 видано на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно фотокопії договору дарування від 14.12.2001, посвідченого приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим Сергієм Юрійовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1268, що надійшов від Харківського обласного державного нотаріального архіву разом з документами, на підставі яких він був посвідчений, вказано, відомості про встановлення нотаріусом осіб під час посвідчення договору. Зокрема, зазначено що особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено за паспортом НОМЕР_4 , виданим ВВС Жовтневого райвиконкому міста Харкова 03.03.1988р.н. Додані до договору документи судом не оцінюються, оскільки стосуються ОСОБА_2 та не містять жодних відомостей про іншого учасника правочину.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00057676180 від 10.04.2026, ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » внаслідок шлюбу з ОСОБА_6 , номер актового запису 61 від 15.08.1987, орган ДРАЦС, що склав актовий запис: відділ РАЦС Шевченківського РУЮ Харківської області.

Згідно копії Диплому серія НОМЕР_5 від 01.07.1988, він містить записи українською та російською мовами і виданий ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 у російському написанні).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6 , виданого повторно 10.04.2026 Золотоніським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, він виданий ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з чоловіком ОСОБА_6 , про що 19.12.2000 Шевченківським районним відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено відповідний актовий запис № 125.

Згідно копії паспорта серія НОМЕР_3 , він виданий 23 липня 2002 року Шевченківським РВ УМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦК України ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене: помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17): «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Пунктом 6.16 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства від 22 грудня 2010 року № 3253/5 (у редакції чинній на момент звернення заявника до суду) передбачено, що у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно. Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів. Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що нотаріус наділений повноваженнями вносити виправлення до нотаріального документа виключно щодо технічних помилок за умови, що такі виправлення узгоджуються з відомостями, які містяться в документах, поданих для вчинення нотаріальної дії, або з інформацією, отриманою нотаріусом з державних реєстрів.

З урахуванням наведеного, а також того, що на момент посвідчення договору дарування заявниця мала паспортний документ старого зразка із іншим написанням її прізвища, нотаріус не може усунути зазначену розбіжність у порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, оскільки фактично технічна помилка була відсутня через однакове написання прізвища заявниці у паспортному документі та у договорі дарування (2001 рік). Паспорт з новим написанням прізвища заявниця отримала у 2002 році.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Згідно ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши сукупність наданих стороною заявника доказів, суд приходить до висновку, що договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,від 14.12.2001, посвідчений приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим Сергієм Юрійовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1268, де обдарованою вказана ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а розбіжності у написанні прізвища зумовлені особливостями його перекладу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 263-268, 293, 315 - 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , договору дарування від 14 грудня 2001 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,посвідченого приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим Сергієм Юрійовичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1268.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлений 17 червня 2026 року.