Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №555/1134/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1134/26

Номер провадження 2-а/555/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення / виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником Ярмольчуком Віталієм Сергійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, поданим представником Ярмольчуком Віталієм Сергійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову № R518728 від 07 травня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має відстрочку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа, що доглядає за тяжкохворим членом сім`ї.

Позивач зазначає, що про наявність постанови дізнався через застосунок «Резерв+», а для її отримання був змушений подати відповідний запит та визнати вину. Водночас вважає, що таке визнання не позбавляє його права на судове оскарження постанови, якщо її винесено з порушенням вимог закону.

За змістом оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач ОСОБА_1 із постановою не погоджується, посилаючись на те, що повісток про виклик до ТЦК та СП не отримував, доказів їх належного вручення або надсилання йому не надано, а сама постанова не містить конкретних відомостей про дату, час, місце та спосіб виклику, а також доказів його належного оповіщення.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з відомостями у застосунку «Резерв+» датою ймовірного порушення є 03 вересня 2025 року, тоді як постанову винесено 07 травня 2026 року, у зв`язку з чим, на його думку, сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 9 ст. 38 КУпАП.

До позову долучено, зокрема, копію паспорта позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , копію постанови № R518728 від 07 травня 2026 року, військово-обліковий документ з «Резерв+», сформований 15 травня 2026 року о 06 год. 59 хв., розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформовані 15 травня 2026 року о 09 год. 55 хв., квитанцію про сплату судового збору №1716-9741-1628-0046 від 25 травня 2026 року на суму 532 грн 48 коп., а також докази направлення позовної заяви іншій стороні.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

18 травня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» було подано заяву, у якій зазначено, що у позовній заяві допущено технічну помилку щодо по батькові позивача, а саме помилково зазначено « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », у зв`язку з чим подано позовну заяву в новій редакції. Також у заяві зазначено про помилкове приєднання ордера в інший суд та подання належного ордера.

25 травня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі № 555/1134/26, провадження № 2-а/555/30/26.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 26 травня 2026 року прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення / виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 26 травня 2026 року та копію позовної заяви з доданими до неї документами було надіслано відповідачу. Відповідач отримав позовну заяву та додані до неї матеріали, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про вручення від 01 червня 2026 року.

Незважаючи на отримання копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов. Доказів поважності причин неподання відзиву відповідачем суду не подано.

Відповідь на відзив позивачем не подавалася, оскільки відзив відповідача до суду не надходив. Заперечення відповідача на відповідь на відзив до суду також не надходили.

Крім того, відповідачем не подано до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, копії повістки, доказів її вручення або належного надсилання позивачу, доказів належного повідомлення позивача про місце, дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також доказів дати виявлення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення / виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

07 травня 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № R 518728, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.

Із дослідженої судом постанови № R518728 від 07 травня 2026 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 інкриміновано те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Однак з винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою.

Вказану постанову суд визнає протиправною, а тому вона підлягає скасуванню з таких підстав.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган / посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч. 2 ст. 2 КАС України, розглядаючи спір щодо рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняте воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є воно обґрунтованим.

За ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч. 3 цієї статті передбачає відповідальність за таке порушення в особливий період.

Згідно зі ст. 7, 9, 245, 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання встановленого законом порядку, належного з`ясування обставин справи, встановлення події правопорушення та вини особи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган / посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За її відсутності справа може бути розглянута лише за наявності даних про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, особа може звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, у якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Разом з тим керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову у справі.

Отже, навіть у разі подання особою заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста про неоспорювання порушення та згоду на притягнення до відповідальності за її відсутності, така заява не звільняє уповноважену посадову особу від обов`язку перевірити фактичні обставини справи, встановити наявність події і складу адміністративного правопорушення, дотриматися строків притягнення до адміністративної відповідальності та належно мотивувати постанову.

Крім того, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладає на громадян обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі отримання повістки у строки та місце, зазначені в ній.

Отже, у справах цієї категорії підлягають встановленню щонайменше обставини належного виклику особи, отримання нею повістки та відсутності поважних причин неявки.

Разом із тим відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 - відзиву на позов не подав, копії повістки до суду не надав, доказів її вручення позивачу ОСОБА_1 не подав, так само як і не надав доказів належного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зі змісту постанови № R 518728 від 07 травня 2026 року неможливо встановити, коли саме позивачу було направлено або вручено повістку, на яку дату, час та місце він викликався, яким способом здійснювалося оповіщення, ким саме воно здійснювалося, а також якими доказами підтверджується факт належного повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП.

Посилання в оскаржуваній постанові лише на те, що позивач ОСОБА_4 «не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці», без наведення конкретних фактичних обставин та без подання відповідачем первинних матеріалів, не доводить належним чином ані факту вручення повістки, ані факту безпідставної неявки позивача.

За відсутності зазначених матеріалів суд позбавлений можливості перевірити, чи був позивач ОСОБА_1 належним чином викликаний, чи отримував він повістку, чи існували об`єктивні та належні докази його неприбуття без поважних причин, чи було дотримано встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також чи було дотримано строки накладення адміністративного стягнення.

Натомість позивач ОСОБА_1 послідовно заперечує факт отримання повістки про виклик до ТЦК та СП та зазначає, що постанова була винесена без його участі, а інформацію про її винесення він отримав у застосунку «Резерв+» 07 травня 2026 року.

На підтвердження своїх доводів позивач ОСОБА_4 подав, зокрема, військово-обліковий документ з «Резерв+», сформований 15 травня 2026 року о 06 год. 59 хв., у якому зазначено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Березне), має тип відстрочки: п. 9 ч. 1 ст. 23, відстрочка до завершення мобілізації, причина звернення до Нацполіції - відсутня, дата звернення - відсутня, дані уточнено вчасно, дата уточнення даних - 16 квітня 2025 року.

Також позивач подав розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформовані 15 травня 2026 року о 09 год. 55 хв., у яких зазначено, що ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 01 серпня 2026 року у зв`язку з доглядом за тяжкохворим членом сім`ї, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Березне), а дані ним уточнено 16 квітня 2025 року.

Суд враховує, що сам факт наявності у позивача відстрочки від мобілізації не звільняє його автоматично від обов`язку з`явитися до ТЦК та СП у разі належного отримання повістки. Водночас у цій справі саме факт належного виклику позивача ОСОБА_4 , вручення йому повістки та його безпідставної неявки відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Позивач ОСОБА_4 у позові посилається на те, що згідно з відомостями, які містяться у застосунку «Резерв+», за версією ТЦК та СП, він нібито порушив правила військового обліку 03 вересня 2025 року, тоді як оскаржувану постанову № R518728 винесено 07 травня 2026 року.

Відповідач не надав суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та доказів, які б підтверджували дату виявлення правопорушення, дату складання відповідних матеріалів, дату направлення або вручення повістки, а також не спростував доводів позивача щодо пропуску строку накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин відповідачем не доведено дотримання строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Як видно з досліджених письмових доказів у справі, при винесенні постанови № R518728 від 07 травня 2026 року службовою особою відповідача всупереч положенням ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП не було повно та об`єктивно з`ясовано обставини справи, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, чи була йому належним чином вручена повістка, чи був він належним чином повідомлений про розгляд справи, чи підлягав він притягненню до адміністративної відповідальності, а також чи не сплинули строки накладення адміністративного стягнення.

Таким чином суд вважає, що винесена постанова № R518728 від 07 травня 2026 року не є належно вмотивованою та не відповідає вимогам КУпАП.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові, та не довів правомірність оскаржуваної постанови.

Оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови, а наявні у справі матеріали не спростовують доводів позивача ОСОБА_1 , суд, з урахуванням презумпції невинуватості, застосовної у справах про адміністративні правопорушення, виходить із того, що сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є недоведеною.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення № R518728 від 07 травня 2026 року, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і, відповідно, наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а також у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова № R518728 від 07 травня 2026 року - скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з квитанцією про сплату №1716-9741-1628-0046 від 25 травня 2026 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір у справі № 555/1134/26 у розмірі 532 грн 48 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, понесені нею судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у сумі 532 грн 48 коп. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 139, 241-246, 250, 262, 286 КАС України, ст.ст. 38, 210-1, 247, 251, 268, 279-9, 280, 283 КУпАП, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_5 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № R518728 від 07 травня 2026 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто без повідомлення / виклику учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС - відсутній.

Представник позивача: Ярмольчук Віталій Сергійович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 , електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС - зареєстрований.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС - зареєстрований.

Суддя А.Ю. Собчук