Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №548/68/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/68/26

Провадження №1-кп/548/117/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_2 ,

прокурора — ОСОБА_3 ,

обвинуваченого — ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025170590000310 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол, Полтавської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, такого, що має на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_6 2023 року народження, має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю ІІ групи, в порядку статті 89 КК України раніше не судимого

за статтею 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною першою, частиною третьою статті 173-2 КУпАП, у порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно, систематично, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, вчиняв психологічне та фізичне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , з якою спільно проживає та веде спільний побут за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово в період часу з 05.07.2025 до 30.07.2025, не маючи підґрунтя, вчиняв щодо своєї дружини дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, які принижують її честь і гідність, та фізичне насильство, які призвели до психологічних страждань.

Так, ОСОБА_4 05.07.2025 близько 14 години 50 хвилини, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_5 , а саме висловлювався нецензурними словами, що спричинило психологічну шкоду потерпілій.

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 16.07.2025 у справі № 548/1577/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу 340 грн.

Крім цього, ОСОБА_4 29.07.2025 близько 14 години 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання: АДРЕСА_1 , повторно вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , а саме виражався нецензурними словами, що спричинило психологічну шкоду потерпілій.

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 15.08.2025 у справі № 548/1848/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу 1020 грн.

Також, ОСОБА_4 30.07.2025 близько 00 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_5 , а саме висловлювався нецензурними словами, що спричинило потерпілій психологічну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не виконав/порушив вимоги тимчасово заборонного припису, а саме порушив заборону на вхід та перебування в місці постраждалої особи ОСОБА_5 .

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 12.09.2025 у справі № 548/1916/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 173-2 КУпАП, частиною другою статті 173-8 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу 1020 грн.

Незважаючи на зазначені вище заходи, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», будучи особою, яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за статтею 173-2 КУпАП, усвідомлюючи свою фізичну перевагу, а також суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 30.07.2025 близько 19 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в черговий раз вчинив психологічне та фізичне домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 за місцем їх спільного фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що виразилось в образах нецензурною лайкою та завданні ударів ОСОБА_5 .

Умисні, систематичні та протиправні дії ОСОБА_4 направлені на вчинення домашнього насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, викликали у потерпілої ОСОБА_5 згідно з висновком судової психологічної експертизи № 1063 від 12.12.2025 порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку, погіршення умов повсякденного функціонування, наявність конфліктних умов, необхідність залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.

Конфліктна та агресивна поведінка ОСОБА_4 постає для потерпілої ОСОБА_5 психотравмуючою та викликає формування негативних психоемоційних змін.

Отже, своїми умисними діями, які виразилися у домашньому насильстві, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.

Прокурор підтримала обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України. Просила суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд судового провадження, враховуючи вимоги частини третьої статті 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої особи та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, визнав. Підтвердив, що наведені в обвинувальному акті всі обставини вчинення кримінального правопорушення відповідають дійсності. Вважає можливим обмежитись допитом його, потерпілої особи, дослідженням матеріалів, що характеризують особу, та застосувати положення частини третьої статті 349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення. Щиро каявся і зазначив, що не повторюватиме такі вчинки у майбутньому.

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, прокурор та обвинувачений, у судовому засіданні не оспорювали фактичні обставини провадження, суд зі згоди усіх учасників відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Водночас, суд попередньо з`ясував правильне розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснив, що в такому разі він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , не заперечуючи обставини, що викладені в обвинувальному акті, у своїх показаннях вказав, що сімейні конфлікти виникали через вживання алкогольних напоїв, щиро розкаються, усвідомив наслідки вчинених діянь, наразі живуть без конфліктів, виховують спільно малолітню доньку.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що конфлікти у 2025 році виникали на ґрунті зловживання спиртними напоями чоловіком, та супроводжувалися сімейними чварами, в ході яких вчинялося щодо неї насильство психологічного та фізичного характеру. Наразі ОСОБА_4 вже рік як не вживає алкоголь, тяжко хворів, спільно виховують малолітню доньку та конфліктів не виникає.

Встановлені обставини кримінального правопорушення вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно зі статтею 12 КК України діяння, передбачене статті 126-1 КК України, є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до вимог статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до вимог статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з висновком досудової доповіді, представником Державної установи "Центр пробації" філії Держаної установи "Центр пробації" в Полтавській області Лубенського районного сектору № 4 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 є особою, щодо якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; рівень ймовірної небезпеки для суспільства - середній та свідчать про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання суд зважає також на те, що обвинувачений на обліках у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання до Хорольської міської рад скарг та компрементуючих матеріалів щодо нього не надходило, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю 2-ої групи, відповідно до статті 89 КК України судимості не має.

Беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті 126-1 КК України, оскільки саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. При цьому, на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені статтею 59-1 КК України.

Окрім того, пунктом 10 частини першої статті першої, пункту четвертого частини першої статті 24, частин першої, другої, шостої статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» направлення кривдника на проходження програми для кривдників є спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству терміном від 3 до 12 місяців, суд має право направити на таку програму, а відповідальним суб`єктом за її виконання, організацію і забезпечення проходження кривдником є, зокрема, орган місцевого самоврядування. Оскільки суд призначає обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, в інтересах потерпілої від цього злочину одночасно застосовує до ОСОБА_4 обмежувальні заходи згідно зі статтею 91-1 КК України терміном на 2 місяці та направляє останнього на проходження програми для кривдників, організувати яку необхідно органу місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись статтями 59-1, 126-1 КК України, статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі частини другої та пункту четвертого частини третьої статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі пункту п`ятого частини першої статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід - зобов`язати ОСОБА_4 пройти програму для кривдників на строк 2 (два) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання законної сили вироку не обирати.

Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1