Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №554/3246/24 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 16.06.2026Справа № 554/3246/24

Провадження № 2/554/893/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретар судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач як пенсіонер мав право на обов`язкову частку у спадщині 1/8 квартири, подав заяву про прийняття спадщини, однак так і не оформив її. Позивач, як спадкоємець за ланцюгом через ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зазначає, що понад 10 років добросовісно, відкрито та безперервно фактично володіє усією квартирою, сплачує комунальні послуги та здійснює її утримання.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.03.2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши всі наявні докази в справі в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька, проте свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку квартири не отримав.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що її прийняв.

Відтак відповідач юридично прийняв спадщину і є власником 1/8 частки спірної квартири, хоча своє право не зареєстрував.

Позивач є власником 7/8 часток квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), умовами набуття права власності за набувальною давністю є сукупність таких обставин: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків; відсутність норми закону про заборону такого набуття.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також роз`яснила, що добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном. Позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Разом з тим суд зазначає, що ключовою умовою набуття права власності за набувальною давністю є добросовісність заволодіння. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен або не мати власника, або власник його має бути невідомий.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не означає відмову від спадщини та не позбавляє особу статусу власника.

Таким чином, відповідач є власником 1/8 частки спірної квартири. Позивач, як спадкоємець попередніх власників 7/8 часток квартири, не міг не знати про те, що 1/8 частка квартири юридично належить відповідачу, оскільки факт подання відповідачем заяви нотаріусу про прийняття спадщини є публічно підтвердженим і зафіксованим у Спадковому реєстрі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, якщо особа знає або повинна знати про існуючого власника чужого майна - правових підстав для застосування інституту набувальної давності немає, навіть якщо вона фактично користується таким майном понад 10 років (постанова КЦС ВС від 02.05.2024, справа № 761/29679/18; постанова КЦС ВС 2025 року у аналогічній категорії справ).

Сплата комунальних послуг, здійснення ремонту та проживання у квартирі не гарантують набуття права власності за давністю за наявності відомого власника.

Суд також звертає увагу, що позивач є власником 7/8 часток тієї ж квартири, тобто є співвласником спірного об`єкта, що додатково виключає можливість кваліфікувати його як особу, яка «добросовісно заволоділа чужим майном» у розумінні ст. 344 ЦК України. Користування майном у частині, що перевищує його власну частку, без перешкоджання з боку іншого співвласника, не є підставою для застосування набувальної давності.

Оскільки відсутня одна з обов`язкових умов набуття права власності за набувальною давністю - добросовісність заволодіння майном, суд відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 14.05.2019, справа № 910/17274/17) звільняється від потреби окремо аналізувати інші умови, передбачені статтею 344 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 258, 259, 263–265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 334, 344, 1268 Цивільного кодексу України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В. Тімошенко