Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №539/1480/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1480/26

Провадження № 1-кп/539/246/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду кримінальне провадження №12026170570000212 від 21.03.2026 року, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лубни, Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, не працюючого, не перебуваючого на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням установлено, що 20.03.2026, приблизно о 17 годині, ОСОБА_7 перебував за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , де у цей час у нього виник умисел на придбання вогнепальної зброї, зареєстрованої за його сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та бойових припасів до неї.

Так, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про місце зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів свого сина, скористався його відсутністю та, без передбаченого законом дозволу, переніс їх до багажника транспортного засобу «ВАЗ 2121 НИВА» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 з метою подальшого транспортування.

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, яке полягало у порушенні наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», та постанову № 576 KM України від 12.10.1992 «Про затвердження положення про дозвільну систему», передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_7 , придбані вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_8 , за допомогою транспортного засобу «ВАЗ 2121 НИВА» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 вирішив перевезти з адреси свого проживання: АДРЕСА_1 до с. Лушники Лубенського району Полтавської області.

Цього ж дня, о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , керуючи вище вказаним транспортним засобом поблизу с. Калайдинці Лубенського району, був зупиненим мобільним блокпостом №1, який діяв на підставі витягу з наказу № 219 від 19.03.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході проведення поверхневої перевірки автомобіля було виявлено та вилучено:

- предмет, зовні схожий на вогнепальну зброю, який відповідно до висновку судової балістичної експертизи № СЕ-19/117-26/5431-БЛ від 24.03.2026, є карабіном, який являється вогнепальною зброєю - мисливським карабіном «МКМ-072С6», калібру 7,62x39мм, серійний номер « НОМЕР_2 », виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби;

- предмети, зовні схожі на патрони у кількості 8 шт., які відповідно до висновку судової балістичної експертизи № СЕ-19/117-26/5428-БЛ від 25.03.2026, являються бойовими припасами - мисливськими патронами «Sellier &Bellot SP», калібру 7,62x39 мм, виготовлені промисловим способом, та придатні для стрільби, які ОСОБА_7 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні, визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті пояснив суду що вчинив такі діяння не обдумавши. У вчиненому розкаявся, зробив для себе висновки, просив суворо не карати. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні звернув увагу суду, що його підзахисний повністю визнав свою, щиро кається та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а тому просив суд призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ч.1 ст.263 КК України.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України тобто незаконному придбанні, носінні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що відноситься до тяжких кримінальних правопорушень; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; те, що обвинувачений визнав вину, розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення; прокурор просив призначити покарання обвинуваченому за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки та на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання, із покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України; особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності притягується вперше; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-невролога не перебуває; скарг на його поведінку за місцем проживання не надходило; обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України - відсутні.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, його дійсне прагнення до виправлення, пом`якшувальні обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та положення ст.50, ч.2 ст.65, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.1 ст263 КК України у виді позбавлення волі. Таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Разом з тим, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За змістом статей 369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в тому числі запобіжних заходів до набрання вироком законної сили та мотиви його ухвалення.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався і підстави для обрання відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись, ст.ст. 263, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_7 , в період дії іспитового строку, покласти такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів у загальній сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Речові докази:

карабін який являється вогнепальною зброєю - мисливським карабіном «МКМ-072С6», калібру 7,62x39мм, серійний номер « НОМЕР_3 », виготовлений промисловим способом, який передано на зберігання до камери зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів Лубенського РВП за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 4 – повернути власнику ОСОБА_8 ;

вісім бойових припасів - мисливських патронів «Sellier&Bellot SP», калібру 7,62x39мм, виготовлені промисловим способом, які передано на зберігання до камери зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів Лубенського РВП за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 4 – повернути власнику ОСОБА_8 ;

тепловізійний прилад «Inf iRay Saim SCL 35», який передано на зберігання до камери зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів Лубенського РВП за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 4 – повернути власнику ОСОБА_8 ;

оптичний диск із відеозаписами службових нагрудних відеокамер працівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , які приєднано до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, а засудженому у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1