Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №531/1304/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер справи 531/1304/26

Номер провадження 1-кп/531/114/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Карлівка кримінальне провадження №12026170450000223 від 06.05.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_5 порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи притягненим до адміністративної відповідальності постановами Карлівського районного суду Полтавської області за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУаАП та кримінальної відповідальності вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 03.02.2023, тобто за вчинення домашнього насильства щодо особи, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі ОСОБА_4 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив безпричинно, на грунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо особи, з якою спільно проживає однією сім`єю, але не перебуває у шлюбі ОСОБА_4 , що призвело до її психологічних страждань, порушення звичайного ритму життя та фізичних страждань.

Так, упродовж 2022 — 2025 років мали місце три документально підтверджені факти вчинення ОСОБА_5 психологічного та фізичного насильства стосовно особи, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі ОСОБА_4 за які притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

ОСОБА_5 маючи на меті єдиний злочинний умисел, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_4 з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме 09.07.2022, близько 20:00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурною лайкою, намагався затіяти бійку.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 09.09.2022 ОСОБА_5 визнано винним у скотині правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 30.04.2023, близько 22:55 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за алресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру но відношенню до ОСОБА_4 з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме ображав нецензурною лайкою та не впускав до будинку.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 05.06.2023 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 13.08.2025, близько 21:00 перебуваючи за місцем спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до ОСОБА_4 з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 27.10.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_4 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Окрім цього, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 02.05.2026, близько 10.00 год (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи спільно з особою, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі - ОСОБА_4 в приміщенні кухонної кімнати житлового будинку, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , на побутовому підґрунті вчинив сварку у ході якої наніс потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, перебуваючи у приміщенні кухонної кімнати будинку за вищевказаною адресою, у присутності малолітнього ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , знаходячись у положенні стоячи навпроти потерпілої наніс ОСОБА_4 5 ударів кулаками обох рук в область верхніх кінцівок, 5 ударів ногами в область нижніх кінцівок та 3 удари долонями обох рук в область обличчя.

У результаті злочинних дій ОСОБА_5 , згідно висновку судово- медичної експертизи від 08.05.2026 на тілі громадянки ОСОБА_4 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синців побіля обох очей, два синці на лівому плечі, 3 синці на лівому передпліччі, 2 синці на правому плечі, синець в нижній третині правого передпліччя, на зовнішній поверхні правого плеча (1), два синці на правому стегні, синець на зовнішній поверхні лівого стегна та синець на передній поверхні правої гомілки, які утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів) з обмежено діючою травмуючою поверхнею, можливо в час та при обставинах викладених в постанові та на які посилається підекспертна і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» як у сумі так і окремо кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (пункт 2.3.5 Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Отже, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», ОСОБА_5 , умисно, систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до ОСОБА_4 з якою вони спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, з якою перебувають у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, з якою перебувають у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.

27 травня 2026 року потерпіла ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за статтею 126-1 КК України.

У цій угоді про примиреннясторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України покарання в межах санкції вказаної статті у виді 3 років обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Окрім цього, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати відносно ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст.91-1 КПК України, а саме направити останнього для проходження програми для кривдників, на строк три місяці.

Прокурор вважає, що угоду про примирення укладено відповідно до вимог закону, а тому не заперечувала проти її затвердження та призначення ОСОБА_5 узгодженої в ній міри покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Вказала, що угода укладена нею добровільно, вона дійсно примириламь з обвинуваченим, наслідки укладення та затвердження угоди їй зрозумілі.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Повідомив про добровільність своєї позиції і росив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою і призначити узгоджене покарання. Вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченого, потерпілої та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченому мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо особи, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, з якою перебувають у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином.

Узгоджена в угоді про примирення міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Суд, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за статтею 126-1 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань. Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено що він офіційно не працює, до лікарів психіатра чи нарколога не звертався, має на утриманні двох малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

Окрім того, згідно положень п.10 ч.1 ст.1, п.4 ч.1 ст. 24, ч.1,2, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направлення кривдника на проходження програми для кривдників є спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству терміном від 3 до 12 місяців, суд має право направити на таку програму, а відповідальним суб`єктом за її виконання, організацію і забезпечення проходження кривдником такої програми є, зокрема, орган місцевого самоврядування.

Оскільки суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, не пов`язане з позбавленням волі, то в інтересах потерпілої від цього злочину одночасно застосовує до обвинуваченого обмежувальні заходи згідно ст.91-1 КК України терміном на 3 місяці та направляє останнього на проходження програми для кривдників, організацію виконання якої покладає на орган місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 27 травня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170450000223 від 06.05.2026 року, за статтею 126-1 КК України.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю2 (два) роки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до засудженого ОСОБА_5 обмежувальний захід, згідно пункту 5 частини 1 ст. 91-1 КК України, а саме: проходження програми для кривдників, терміном на 3 (три місяці), виконання якої покласти на Карлівську міську раду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання залишити до набрання вироком законної сили.

Згідно з частиною 6 статті 376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області обвинуваченим, потерпілим, з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1