Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №378/578/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/578/26

Провадження № 3/378/229/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участю захисника Поліщука Р. А., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого консультантом роботодавця в Тетіївському центрі Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.04.2026 о 20 годині 45 хвилин в селищі Ставище по вул. Паланського керував автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що 29.04.2026 о 20 годині 45 хвилин в селищі Ставище по вул. Паланського він керував автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинився на вимогу працівників поліції, які під час спілкування з ним безпідставно висловились про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Зокрема, тремтіння пальців рук у нього могло бути зумовлено внаслідок перенесеної в лютому 2026 року травми, про що він повідомляв поліцейських, проте, вони не звернули увагу на це. Відмовився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», оскільки йому відомо, що результати такого огляду не завжди є вірними, він алкоголь не вживав. Направлення на огляд до КНП «Ставищенська лікарня», яке йому було озвучено при складанні протоколу містило ряд помилок, на які він з цивільною дружиною, що їхала з ним, звертав увагу поліцейських, у вказаному медичному закладі огляд на стан сп`яніння не проводиться. Вважає, що протокол відносно нього складено неправомірно з підстав, наведених у письмових запереченнях по справі, поданих його захисником.

Захисник ОСОБА_1 - Поліщук Р. А. подав до суду письмові заперечення з клопотанням про закриття провадження у даній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (а. с. 46 - 48), посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення. Поліцейськими не було забезпечено реальної та законної можливості проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі категорично відмовився. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду орган, який склав протокол, зобов`язаний довести не лише сам факт відмови, а й те, що особі була забезпечена реальна можливість пройти такий огляд у порядку, визначеному законом. Працівниками поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в Ставищенській ЦРЛ. Разом з тим стороною захисту отримано офіційну відповідь КНП «Ставищенська лікарня» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №569 від 11.06.2026, відповідно до якої наказом КНП «Ставищенська лікарня» №4-0Д від 14.01.2026 було зупинено проведення медичних оглядів на стан сп`яніння до проходження лікарем-наркологом відповідного тематичного вдосконалення; вказана інформація про зупинення проведення оглядів на стан сп`яніння була доведена до відома Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі ще 14.01.2026 шляхом надання офіційної відповіді на запит підрозділу поліції. За таких обставин особі не могла бути забезпечена реальна можливість пройти медичний огляд у визначеному працівниками поліції закладі охорони здоров`я, оскільки такий огляд у ньому фактично не проводився. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що працівниками поліції було вжито заходів щодо направлення ОСОБА_1 до іншого уповноваженого закладу охорони здоров`я, який фактично здійснював проведення оглядів на стан сп`яніння та мав можливість провести такий огляд відповідно до вимог чинного законодавства. А тому сама по собі відсутність проходження такого огляду не може автоматично свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За відсутності результатів огляду та належного медичного підтвердження твердження працівників поліції про наявність ознак сп`яніння фактично ґрунтуються виключно на їх власних припущеннях та суб`єктивній оцінці зовнішніх проявів поведінки особи. Наявний у матеріалах справи відеозапис не може підтвердити або спростувати факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. При цьому відповідно до медичних документів ОСОБА_1 10.02.2026 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, рвану рану голови та проходив відповідне лікування, у нього наявні цефалгічний та церебрастенічний синдром, що свідчить про те, що окремі зовнішні прояви фізичного стану особи, її поведінки чи самопочуття не можуть автоматично ототожнюватися із станом алкогольного сп`яніння без проведення передбаченого законом огляду. Крім того, під час оформлення матеріалів разом із ОСОБА_1 перебувала його цивільна дружина ОСОБА_2 , яка неодноразово звертала увагу працівників поліції на необхідність дотримання вимог чинного законодавства, належного оформлення процесуальних документів та правильності заповнення направлення на медичний огляд. Однак, будь-яких пояснень від зазначеної особи працівниками поліції відібрано не було.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_1 29.04.2026, коли вони з ним їхали в с. Ставище в автомобілі, яким керував чоловік, їх зупинили поліцейські, які під час спілкування безпідставно зазначили, що у чоловіка наявні ознаки алкогольного сп`яніння, проте той алкоголю не вживав, в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Вона є медиком, звертала увагу поліцейських, що тремтіння пальців рук у чоловіка могло бути зумовлено внаслідок перенесеної раніше черепно-мозкової травми, проте, вони не звернули увагу на це.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Поліщука Р. А., пояснення свідка ОСОБА_2 , суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані 0такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У відповідності з положеннями ч. ч. 3, 6 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Така ж процедура передбачена п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 року серії ЕПР1 № 653196 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та зазначено що ОСОБА_1 від підпису відмовився (а. с. 1),

- даними відеозапису з бодікамер (кліп-0, кліп-1) та відеореєстратора (кліп 2, кліп-3) (на оптичному диску – а. с. 8), на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , 29.04.2026, його зупинки о 20:30:42 працівниками поліції, один з яких назвався, повідомив про відеофіксацію (20:30:55) та озвучив причину зупинки "не працює ліва лампочка на підсвітці номерного знака (20:30:58), водій надав документи (20:31:44), на запитання поліцейського, чи водій нічого не вживав, той відповів, що ні (20:34:22), водій дихнув на поліцейського (20:34:31); працівник поліції озвучив водію виявлені ознаки сп`яніння (запах алкоголю о 20:34:35, тремтіння пальців рук о 20:34:42); на пропозицію пройти огляд водій о 20:34:47 відповів "Ні, вживав вчора"; поліцейський повторно запропонував пройти огляд на місці за допомогою приладу "Драгер" або в лікарні (20:35:07), на що водій промовчав; поліцейський зазначивши, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння (20:35:21) в черговий раз двічі запропонував пройти огляд (20:35:26, 20:35:53), на що водій згоди не надав, поліцейським роз`яснено наслідки відмови (20:37:36); в розмову поліцейського з ОСОБА_1 , втрутилась жінка, яка була поруч, зазначивши "Ми відмовляємось" (20:37:47), поліцейським повторно роз`яснено наслідки відмови (20:37:48); о 20:38:54 та о 20:40:40 ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на місці чи в медичному закладі знову відмовився; поліцейським о 20:39:04 повідомлено, що у зв`язку з відмовою від огляду буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз`яснено права (о 20:42:18, 20:42:42); о 21:12:00 водію видано тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ; о 21:15:28 поліцейський ознайомив ОСОБА_1 з протоколом; о 21:17:34 останній відмовився підписати та отримати протокол.

З огляду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено в п. 11 відомості про застосування відеореєстратора з зазначення його номера 70 ma1(яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його зупинки о 20:30:42) та в п. 10 протоколу зазначено відомості про технічні засоби відеозапису бодікамер Mоторола 476291 та 476274, якими зафіксовано спілкування поліцейських з моменту зупинки ОСОБА_1 до моменту його відмови від підпису в протоколі та отримання другого його примірника, відеозаписи з них є безперервними, - суд відеозаписи з даних технічних записів визнає в якості допустимих та належних доказів.

Як свідчить відеозапис в сукупності із поясненнями ОСОБА_1 в суді, протягом усього часу відеофіксації обставин спілкування його з поліцейськими, складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. Такий факт не оспорюється захисником в поданих до суду письмових запереченнях з клопотанням про закриття провадження у справі.

Обгрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, ОСОБА_1 та його захисник зазначили, що жодних ознак сп`яніння, на які вказували працівники поліції, висловивши підозру про начебто перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, останній фактично не мав. Тремтіння пальців рук у нього могло бути зумовлене внаслідок отримання ним черепно-мозкової травми, на підтвердження чого суду надано довідку КНП "Ставищенська лікарня» від 18.05.2026, згідно якої 10.02.2026 ОСОБА_3 звертався на приймальне відділення, отримав травму голови, Д-з ЗЧМТ, струс головного мозку, рвана рана голови; цефалгічний та церебрастенічний синдроми (а. с. 56), крім того, він раніше хворів на туберкульоз, у зв`язку з чим міг бути відчутний специфічний запах з ротової порожнини.

Такі посилання ОСОБА_1 та його захисника суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції, а тому невиконання водієм транспортного засобу вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, яка входить до кола його повноважень, не може бути визнано правомірним, навіть якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною.

Також захисник посилається на те, що поліцейськими не було забезпечено реальної та законної можливості ОСОБА_1 проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, зазначаючи, що працівниками поліції було складено направлення на такий огляд до Ставищенської лікарні. Разом з тим згідно відповіді КНП «Ставищенська лікарня» від 11.06.2026 року (а. с. 54), наказом даного медичного закладу від 14.01.2026 зупинено проведення медичних оглядів на стан сп`яніння до проходження лікарем-наркологом відповідного тематичного вдосконалення; вказана інформація була доведена до відома Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі 14.01.2026. За таких обставин особі не могла бути забезпечена реальна можливість пройти медичний огляд у визначеному працівниками поліції закладі охорони здоров`я, оскільки такий огляд у ньому фактично не проводився. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що працівниками поліції було вжито заходів щодо направлення ОСОБА_1 до іншого уповноваженого закладу охорони здоров`я, який фактично здійснював проведення оглядів на стан сп`яніння та мав можливість провести такий огляд відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо вказаних доводів захисника суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту статті 266 КУпАП, вищевказаної Інструкції та пункту 2.5 ПДР огляд водія в закладах охорони здоров`я проводиться лише у разі його незгоди на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.

Письмове направлення на огляд до закладу охорони здоров`я виписуються тоді коли особа не відмовляється від проходження медичного огляду.

Форма направлення на огляд, яка наведена в додатку 1 до Інструкції, заповнюється у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я.

Оскільки поведінка ОСОБА_1 беззаперечно свідчила про відмову пройти огляд у будь-який спосіб, а не лише за допомогою спеціального технічного засобу, підстав для складання направлення водія на огляд у поліцейських не було, так як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, і про наслідок такої відмови ОСОБА_1 поліцейським було роз`яснено (20:37:18).

В доданому до протоколу направленні, яке було складено після зафіксованої відеозаписом відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, фактично констатовано ознаки такого сп`яніння та факт, що огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу не проводився. а також що у заклад охорони здоров`я останній не доставлявся.

Наявність вищевказаного направлення, доданого до протоколу, не спростовує обставин, викладених в протоколі щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» так і в медичному закладі, оскільки така відмова підтверджується вищевказаним відеозаписом.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 серії ЕПР1 № 653196 щодо ОСОБА_1 відомості відповідають обставинам, зафіксованим працівниками поліції на нагрудні камери.

Обставини вчиненого узгоджуються із диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, містять відображення таких обов`язкових елементів, як: керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що скільки ОСОБА_1 відмовився отримати від працівників поліції другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, а в подальшому такий примірник не був йому надісланий на його адресу, - судом 20.05.2026 року було вручено ОСОБА_1 другий примірник протоколу серії ЕПР1 № 653196, пам`ятку з правами та обов`язками (а. с.18), цього ж дня в судовому засіданні було оголошено перерву, останній скористався правовою допомогою та приймав участь в судовому засіданні із своїм захисником.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 судом враховується характер правопорушення.

Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Н. М. Марущак